Києво-Святошинський райсуд Київської області заочно засудив військовослужбовця рф Чінгіса Дамбаєва до 12-ти років позбавлення волі. Таке рішення суд ухвалив 27-го березня.

На лаві підсудних був російський військовий Чінгіс Дамбаєв, якого звинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. Нині він знаходиться в росії. 

Дамбаєва обміняли на українських військовополонених, тому судили окупанта заочно (без його участі, in absentia). Обмін відбувся ще до того, як суд почав розглядати справу по суті. Провадження скерували для розгляду до Києво-Святошинського райсуду восени 2022-го. 

Дамбаєв народився у республіці Бурятія, служив у 5-ій танкової бригаді на той момент, коли росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну.

Судячи з фотографій в його Instagram, Дамбаєв тривалий час працював у поліції. В соцмережі хизувався світлинами у військовій формі. Втім після повернення з полону окупант не додав жодного нового знімка. 

Побили за розмови українською 

6-го лютого 2023-го року в суді свідчила потерпіла Тетяна. Вони разом з родиною на початку березня евакуювалися з селища Немішаєве, яке розташовано на Київщині, і опинилось під окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення. 

Тетяна пригадувала події, які стали основою провадження проти російського військовослужбовця, із сльозами на очах. 7-го березня 2022-го, розповіла Тетяна, люди намагались виїхати, але не змогли і повернулись.  

«Ми всі зібралися зранку наступного дня [8 березня] і колоною у 90 машин ми поїхали на виїзд. З протилежного боку почала їхати колона російських танків і обстрілювала колону автівок цивільних», – зазначила вона. 

Перший незаконний блокпост російських окупантів промайнули без пригод, зазначає потерпіла. Дітей не виводили з автівки, перевіряли лише документи. 

«Коли ми поїхали далі у ліс, там було повалено дерево. І було ще дві машини позаду нас. Я була перша в цій колоні. Всі ми разом вирішили їхати далі. Ми зустріли бусік, звідки вийшли наші і сказали, що можна їхати спокійно далі. Ми виїжджаємо на Житомирську трасу, там все розбито, все палає. Там був ще один блокпост, але здалеку ми не побачили, чий був блокпост. Як виявилось, там були буряти, в тому числі Дамбаєв [обвинувачений]», – розповіла Тетяна. 

За її словами, кілька ворожих військовослужбовців були напідпитку, але їм, як добре запам’ятала Тетяна, одразу не сподобався її цивільний чоловік. 

«Нас вивели з машини. Мене і Андрія. І Андрій почав балакати українською, і вони почали агресувати на нього. Вдарили його за це прикладом автомата по голові, роздягли до пояса, і почали дивитися татуювання. Дамбаєву Андрій одразу не сподобався. У мене в телефоні знайшли фото з українським прапором і все, розізлились, погрожували нас з дітьми розстріляти», – розповіла потерпіла. 

За її словами, на початку окупанти не представились, підбігли до автівки з автоматами зі словами «вийти з машини». 

«Вони п‘янючі на блокпості стояли. Питали «де війська Зеленського», казали, що прийшли нас рятувати [сміється]», – додає жінка. 

У її чоловіка знайшли татуювання з малюнком черепа, окупанти вирішили, що це нацистська символіка. 

«Дамбаєв мав намір вистрілити у Андрія.  Дамбаєв вже відходив, аби зробити вистріли, але в цей момент за нами виїхали інші автівки з колони. І ті росіяни побігли до інших машин. І ми потихеньку почали рушати та їхати», – поділилась жінка. 

Тетяна додала: впізнала Дамбаєва після новини про його затримання, приблизно 17-го березня. 

«17-го березня я сиділа в телеграм-каналі і побачила його лице. Була новина, що його зловили. Так і дізналась», – резюмувала вона. 

Роздягали на морозі

6-го лютого свідчив також цивільний чоловік Тетяни – Андрій. Він підтвердив, що дійсно говорив українською до окупантів, і це сильно не сподобалось ворожим військовослужбовцям з рф. 

«8-го березня ми почали евакуюватися з Немішаєво. Один російський блокпост пройшли, другий блокпост пройшли, і поїхали на об’їзд, і от, на Житомирській трасі, повискакували ці буряти, вибігли з лісу. Вони зупинили нашу машину. Сказали: виходьте з машини. Витягли мене, витягли Тетяну. Повідкривали двері, наставили зброю і ми вийшли», – розповів він. 

Потерпілий зауважив: окупанти примусили його зняти одяг у мороз, аби перевірити татуювання. 

«Цей Дамбаєв був з СВД (снайперською гвинтівкою). Мені сказали роздягнутися, і крутитись, щоб побачити на мені усі татуювання. Його напарник стояв з автоматом Калашнікова. Дамбаєв почав включати мій телефон, але той був розряджений. А коли з лісу виїхали нові автівки (з евакуаційної колони), вони переключились з мене на інші машини», – додав Андрій. 

За його словами, росіяни забрали пляшку віскі, яку Тетяна та Андрій пропонували їм від початку для того, щоб їх не зачіпали. Адже на той час, за словами Тетяни, ходили чутки, мовляв, від окупантів можна було відкупитись пляшкою алкогольного напою. 

Прокурорка: Чи погрожував вам Дамбаєв? 

Потерпілий: Так, зброєю і розстріляти, якщо знайде бандерівську символіку 

«Ви навіть не уявляєте, що там відбувалось. Поведінку таких людей, як Дамбаєв, дуже складно зрозуміти. Він тільки як мене побачив, одразу сказав: «цього в бліндаж, він бендеровець та фашист», – розповів чоловік в суді. 

Напідпитку заблукав і потрапив у полон

В інтерв’ю Володимиру Золкіну Дамбаєв розповів свою версію того, як сталося вторгнення рф, в якому він брав безпосередню участь. Тож, ще в січні 2022-го його начебто відрядили на військові навчання. Увесь час він думав, що їде просто в іншу область росії, а опинився в результаті у Білорусі. Вже в лютому, пригадував окупант, його посправники почали здогадуватись, для чого їх привезли у Білорусь. 

Проте вторгнення відбулося, і 24-го лютого Дамбаєв з іншими окупантами сунули на територію Київської області. 

«Ми заїхали в Іванків, переночували в полі. Нам казали: «тільки вперед, назад дороги нема». Зранку артобстріли почалися, було чути все це», – казав він. 

Окупант не знав, що було метою вторгнення, адже командири нічого їм не казали. Однак всі боялися відступати чи відмовлятися виконувати накази. 

«За Іванковим там випадок один стався. Ми стали біля дороги, а комбат сказав стріляти по колесах автівок, які їдуть на Київ і не зупиняються. Ми якось зупинили дві машини, а там –  троє людей. Допит вже пройшов. Потім двох цивільних [з однієї із автівок] в чорному одязі поставили біля узбіччя. Командир взводу вирішив, що ці двоє диверсанти. І тут команда прозвучала від командира стріляти. Цих людей розстріляли танкісти», – розповів він. Третього застрелили незадовго після, зазначив окупант. 

Чінгіс Дамбаєв також зізнався у вбивстві. Це сталося, коли йому наказали прибрати тіла з дороги. Коли підсудний почав підіймати тіло одного з убитих, виявилось, що людина ще була живою.

«Особисто я також стріляв. Коли я пішов прибирати тіла, то я від страху вистрілив. Коли я поніс ці тіла і взяв один труп за ногу, щоб підняти, людина захрипіла. Я закричав і вистрілив», – розповів він в інтерв’ю. 

Дамбаєв повоював недовго і потрапив в полон в кінці березня 2022-го на Житомирській трасі. Одного вечора після застілля з танкістами, які стояли неподалік від їх позицій, Дамбаєв напідпитку заблукав, і прийшов на українські позиції.