У четвер, 28 жовтня, Київський апеляційний суд ухвалив взяти під нічний домашній арешт екскомандира харківського «Беркуту» Владислава Лукаша, який є фігурантом “справ Майдану”. Засідання відбувалось прямо під час оголошеної евакуації через повідомлення про можливе “замінування суду”, яке в подальшому не підтвердилось.

Рішення було прийнято після розгляду скарг, які до апеляційної інстанції подали і обвинувачення, і захист. Вони оскаржували прийняте суддею Печерського районного суду Євгеном Хайнацьким рішення про цілодобовий домашній арешт Лукаша.

Це рішення приймалось у контексті нової підозри силовика щодо його участі у насильницьких злочинах під час Майдану.

Лукаш у справах Майдану: інкримінують навіть теракт

Владислава Лукаша підозрюють та звинувачують у низці службових та насильницьких кримінальних правопорушень під час акцій протесту 1 грудня 2013 року та 18 лютого 2014 року у Києві. Одна зі справ, де він є обвинуваченим, слухається по суті у Дарницькому суді суддею Тетяною Щасною.

У ній йому зокрема, інкримінується:

• організація перевищення влади та службових повноважень [особовим складом підрозділу], що спричинили тяжкі наслідки;
• перевищення влади та службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки на виконання явно кримінально протиправного наказу;
• незаконне перешкоджання мітингам на виконання явно кримінально протиправного наказу;
• службова недбалість;
• перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

24 вересня цього року Лукашу оголосили вже нову підозру за цими подіями. У ній діяння силовика трактуються у тому числі як організація теракту.

“За даними слідства, підозрюваний, виконуючи явно злочинний наказ керівництва [МВС та міліції Києва], організував вчинення підпорядкованими співробітниками терористичного акту. Експравоохоронець забезпечив безпідставне і незаконне невибіркове застосування співробітниками «Беркуту» спеціальних засобів та вогнепальної зброї по мітингувальниках”, — йдеться у повідомленні на сайті Офісу Генпрокурора.

Метою цих дій у прокуратурі називають “залякування населення та перешкоджання масовому руху учасників акцій протесту з Майдану Незалежності до Верховної Ради” 18 лютого 2014 року.

Як результат, у новій підозрі Лукашу інкримінують організацію, на виконання явно злочинного наказу:

• перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу,
• терористичного акту,
• незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій,
• умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства,
• заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень

Апеляційна колегія: вже одного відпустили, він втік

На початку засідання прокурор Денис Іванов заявив відвід колегії суддів.

“Суддями Іваном Рибаком та Валерієм Лашевичем приймалося рішення щодо особи, якій інкримінується вчинення злочину за вказівкою Лукаша. Він був безпосереднім керівником цієї особи”, — зазначив Іванов.

За його словами, мова йде про колишнього бійця харківського “Беркуту” Олександра Бєлова, якого підозрюють у вбивствах протестувальників 18 лютого 2014 року у Кріпосному провулку після розгону мирної ходи в Урядовому кварталі. Іванов також зазначив, що наразі той переховується на території Росії та є її громадянином.

Прокурор нагадав, що колегія Апеляційного суду, до складу якого входили судді Рибак та Лашевич, у 2017 році відмовився задовольнити скаргу прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання Бєлова під вартою, в результаті чого той скористався можливістю втекти.

Окремо Іванов наголосив, що не стверджує про упередженість судової колегії, але її потрібно відвести, щоб і у сторонніх спостерігачів, і у суспільства не виникло сумнівів щодо упередженості суддів.

Судді Рибак і Лашевич у відповідь заявили, що у них причин для самовідводу немає.

І хоча Іванов цього не зазначив, але колегія суддів, у складі якої також був Лашевич, свого часу також зволікала з застосуванням примусового приводу для командира так званої “чорної роти” (підрозділ, що брав участь у розстрілі на Інститутській — Ред.) Дмитра Садовника, що дало йому можливість втекти до Росії.

У підсумку суд відхилив оголошений прокуратурою відвід і продовжив розгляд скарг по суті.

Засідали, ігноруючи “мінування”

Під час засідання у судовій залі неодноразово лунало оголошення про можливе замінування будівлі суду і вимогу її покинути. Однак, учасники процесу проігнорували цю інформацію та продовжили брати участь у засіданні.

У коментарі Watchers в поліції Києва повідомили, що перевірка повідомлення про «мінування» Київського апеляційного суду станом на продовження засідання тривала.

«Дійсно надійшло повідомлення від невідомого чоловіка про те, що в суді начебто знаходиться вибухівка. Туди наразі направлено кінологів, вибухотехнічну службу», — розповіли у прес-службі.

Порядок дій при оголошенні про евакуації у поліції коментувати не стали, порадивши з цим питання звертатись до профільних служб.

Ризики: підрозділ має історію втеч до Росії

Під час ж розгляду скарг прокурорка Ірина Самборська заявила, що ризик переховування Лукаша від органу досудового є цілком вірогідним.

Вона зазначила, що суд попередньої інстанції не надав оцінки факту переховування екскомандира роти харківського “Беркуту” Віктора Шаповалова, який підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів спільно у групі з Лукашем.

Окремо Самборська наголосила, що кілька колишніх підлеглих Лукаша переховуються на території Росії від органів досудового розслідування та суду.

Також прокурорка заявила, що є ризик впливу обвинуваченого на свідків, допит яких наразі продовжується під час судових засідань у Дарницькому суді, де по суті розглядається справа щодо нього.

Окремо прокурор Іванов заявив, що судом попередньої інстанції не були спростовані ризики щодо Лукаша, які були зазначені обвинуваченням.

“Підозрюваному інкримінується керування харківським “Беркутом” під час подій Євромайдану. Троє його підлеглих, які за версією слідства застосовували зброю проти людей, наразі переховуються. Всього в підрозділі було 100 осіб. З них допитано лише 30. Тому існує ризик, що Лукаш буде впливати на свідків”, — наголосив Іванов.

Адвокатка Лукаша Наталія Вознюк заявила, що відсутні будь-які ризики щодо її підзахисного.

“Мій підзахисний — офіцер. Він має дитину, ходить на роботу. З його податків утримуються прокурори та слідчі”, — зазначила адвокат.

Іванов же їй відповів, що він не знаходиться на утриманні у Лукаша.

У підсумку судова колегія під головуванням Тетяни Росік ухвалила застосувати до Лукаша запобіжний захід у вигляді так званого нічного домашнього арешту з забороною покидати місце проживання у місті Суми з 22:00 до 6:00 наступної доби.

Йому також заборонено спілкуватися зі свідками і потерпілими, потрібно здати документи для виїзду за кордон і носити електронний браслет. Строк дії цих обов’язків діятиме до 5 листопада включно.

Контекст підозри

18 лютого 2014 року у центрі Києва відбувалася акція «Мирний наступ»: того дня кілька тисяч майданівців рушили ходою до Верховної Ради, вимагаючи обмежити повноваження президента Віктора Януковича. Зокрема — повернутися до редакції Конституції 2004 року.

Підступи до Верховної Ради того дня були перекриті автомобілями, лавами бійців Внутрішніх військ та працівниками «Беркуту». Після приходу майданівців міліція майже одразу спробувала відтіснити людей, використовуючи спецзасоби, зокрема — світлошумові гранати та помпові рушниці.

Близько 12:00 «Беркут» почав витісняти учасників акції з вул. Інститутської в бік Майдану.

Перші загиблі протестувальники з’явились у результаті створеної беркутівцями штучної давки у вузькому проході одної з барикад — вони нещадно били задні ряди, спонукаючи їх в паніці напирати на тих, хто був попереду. А вже незабаром надійшли повідомлення про загиблих від вогнепальних поранень протестувальників біля Кріпосного провулку і Будинку офіцерів. Слідство пізніше встановило, що це була зона, в якій діяв “Беркут” з Харкова.

В результаті протестувальників відкинули на Майдан Незалежності, який міліція почала штурмувати після 18:00. До цього часу 11 протестувальників уже загинули від вогнепальних поранень або смертельних побоїв в Урядовому кварталі та Маріїнському парку.