У 2023 році в Україні за звинуваченням у державній зраді засуджено 326 осіб, тоді як у 2021 році засуджено лише 6-ох. 

Про це йдеться у відповіді Державної судової адміністрації на запит Watchers. 

До початку великої війни деякі справи щодо державної зради та національної безпеки могли слухатись в українських судах роками. Ми вирішили перевірити, як змінилася ситуація з початком великої війни. І зʼясували, що кількість засуджених за державну зраду у 2023 році у десятки разів перевищила кількість засуджених упродовж 2021-го. 

Проте за іншою категорією злочинів (колабораціонізм) українські суди у 2023 році ухвалювали навіть виправдувальні вироки. 

У березні 2024 року Держбюро розслідувань відзвітувало, що з початку великої війни скерувало до суду 722 обвинувальних акти щодо злочинів проти Національної безпеки. 

Крім того, ДБР завершило та продовжує розслідування 2 104 провадження щодо такої категорії злочинів. 

Серед них:

• 1 606 кримінальних проваджень – за фактом державної зради (ст. 111 КК України),
• 383 провадження – за фактом колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України),
• 32 провадження – щодо пособників державі-агресору (ст. 111-2 КК України). 

У 2023 році кількість обвинувальних вироків зросла 

Watchers звернулись із запитом до Державної судової адміністрації, аби зʼясувати, скільки обвинувальних та виправдувальних вироків було ухвалено українськими судами за звинуваченням у державній зраді. Ми просили надати дані щодо 2021 та 2023 років для порівняння.

У відповіді нам повідомили, що за 2021 засуджено 6 осіб, а за 2023 рік – 326. Які з вироків ухвалено за процедурою in absentia (за відсутності обвинуваченого при умові, що такого оголошено у розшук) – невідомо. 

Разом з тим не ухвалено жодного виправдувального вироку за звинуваченням у державній зраді: як у 2021 році, так і у 2023-му. 

Справа регіонала Єфремова «на паузі»

Примітно, що до початку великої війни деякі справи по держзраді слухалися в судах роками. Наприклад ексголову фракції «Партія регіонів» Олександра Єфремова затримали ще у 2016 році. Потім справу скерували на розгляд по суті. 

Справа Єфремова перебувала на розгляді Старобільського райсуду Луганської області. Проте з початком повномасштабного вторгнення росії Луганщина потрапила під тимчасову окупацію рф.

Остання ухвала у справі Єфремова датована 10-м січня 2022-го. Згідно розкладу судових засідань, останній раз слухання призначалось на 20 січня 2022 року. 

Разом з тим у Офісі генпрокурора нам повідомляли, що вироку у цій справі ще не було, а справу — не було закрито. Обвинувачений Єфремов — не знаходиться у розшуку.

У жовтні 2023 року «Радіо свобода» писало, що Єфремов втік з України після початку повномасштабного вторгнення через Словаччину. 

У лютому 2024 року ми знову скерували запит до Офісу генерального прокурора, аби зʼясувати, чи оголошено Єфремова у розшук. 

У відповіді нам повідомили, що «оголошення обвинуваченого у розшук та вжиття інших заходів, спрямованих на встановлення його місцезнаходження, можуть бути ініційовані прокурором перед Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області після отримання цим судом матеріалів провадження». Цього вочевидь досі не сталося. 

Ба більше, за даними аналітичної бази opendata, засідання у цій справі в суді Дніпропетровської області не призначались. 

Як ми писали раніше, після великого вторгнення рф територіальна підсудність справ, які слухались Старобільським райсудом Луганської області, була змінена. Їх мали скерувати до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області. 

В цьому суді у коментарі Watchers торік  повідомили: матеріали справ із Старобільського суду Луганської області фактично не передавались.

Справа Нелі Штепи

Провадження щодо ексмерки Словʼянська Нелі Штепи «кочує» судами України з 2014 року, і досі не розглянуто. За неї взявся вже шостий суд, який вкотре слухатиме її з самого початку.

До початку великої війни справу, в якій обвинувачена Штепа, слухав Орджонікідзевський райсуд Харкова. Там вже встигли дослідити докази, допитати обвинувачену та майже усіх свідків. Проте у березні 2022-го усі справи, підсудні цьому суду, скерували до Київського райсуду Полтави. 

Нелю Штепу звинувачують у пособництві проведенню незаконного референдуму на Донбасі, а також у підтримці бойовиків навесні 2014-го року. За версією звинувачення, дії Штепи призвели до загибелі людей. 

Виправдувальні вироки

Разом з тим, у 2023 році суди виносили виправдувальні вироки, де особам інкримінували колабораційну діяльність. 

Watchers дослідили дані у єдиному реєстрі судових рішень, знайшовши кілька таких вироків за цією категорією злочинів. В обох з цих рішень суд дійшов висновку, що держобвинувачення не надало переконливих доказів вини підсудних. 

Справа “Кайдашевої сім’ї” з Чернігівщини

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області 10 жовтня 2023 року виправдав місцевого жителя у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення. Чоловіка ж звинувачували у колабораціонізмі (ч. 1 ст. 111-1 КК України). 

За даними слідства, 16 березня 2022 року на подвірʼї свого будинку він при сусідах заперечив збройну агресію російської федерації проти України. 

Він казав: «…прийде путін, життя стане кращим, прийдуть росіяни буде порядок, стане краще», «прийдуть росіяни вам кінець!», «…була б тут росія, був би порядок».

Під час допиту в суді чоловік своєї вини не визнав. Він назвав звинувачення наклепом, стверджував, що його обмовили. Він казав, що його похресник прагнув помститися через конфлікт з його сином. Він додав, що двоє з пʼяти його синів служать в ЗСУ. 

Один зі свідків розповів під час допиту, що чоловік казав про «покращення» у разі приходу росії. Один із сусідів заявляв, що обвинувачений під час бесіди висловлювався на підтримку політики росії. 

За словами сусідки обвинуваченого, яка також свідчила в суді, на початку березня 2022 року, на вулиці біля свого двору, чула, що підсудний говорив, ніби чекає, що прийде путін і тоді життя стане кращим. Чоловік, який був разом з цим свідком, підтвердив почуте. 

Син обвинуваченого своєю чергою розповів, що його кум побив його молодшого брата. Адже останній раніше облив фарбою їхній паркан. Свідок вбачав помсту його батьку за цю ситуацію. 

Ще двоє свідків захисту охарактеризували обвинуваченого позитивно. Вони казали, що ніколи не чули від нього антиукраїнських промов. 

Врешті-решт суд схилився до версії сторони захисту, вважаючи її правдивою, оскільки провадження відкрито в серпні 2022 року після того, як стався родинний конфлікт.  

«Показання обвинуваченого не викликають жодних сумнівів у правдивості, а тому вони приймаються судом. При цьому суд ураховує, що показання обвинуваченого підтверджуються показаннями допитаних судом свідків сторони захисту», – йдеться у рішенні суду. 

Справа житомирянки з партії регіонів

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 10 лютого 2023 року виправдав місцеву жительку.  

Жінці інкримінували публічне заперечення збройної агресії рф проти України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора (ч. 1 ст. 111-1 КК України). 

За версією слідства, 18 березня 2022 року жінка біля місцевого магазину заперечувала агресію росії проти України, заперечувала тимчасову окупацію окремих територій збройними силами рф. Вона заявляла, що агресія є нібито вимушеною мірою через дії «нацистського» режиму в Україні. 

Вже 20 березня жінка, як стверджувало слідство, заявляла біля того ж місцевого магазину, мовляв росіяни здобудуть перемогу. 

Обвинувачена в суді своєї вини не визнала. Вона розповіла, що раніше працювала помічницею депутата від «Партії Регіонів». Проте станом на 2023 рік займалась розведенням великої рогатої худоби. 

За її словами, 20 березня її корова народжувала телят, тому біля магазину того дня її не могло бути. 

В суді свідчив староста села Бехи Коростенського району, куди входить і село Воронево, де сталися інкриміновані жінці події. Він стверджував під час допиту, що обвинувачена бажала, аби росіяни наступали.  

Одного разу хтось із мешканців сказав йому, що у Воронево проживає особа, яка постійно восхваляє війну і росію. Як свідок дізнався, йшлося про обвинувачену. Саме тому він звернувся із заявою до СБУ. Через деякий час  він особисто чув, як вона називала людей «нацистами». 

Обвинувачена натомість заявила, що з цим свідком у них неприязні стосунки, оскільки він вкрав у неї теля. За її словами, староста має аналогічний бізнес і відчуває конкуренцію. 

Ще один свідок з числа місцевих жителів підтвердив: обвинувачена називала їх «нацистами», особливо його та його бабусю. 

Суд втім визнав жінку невинуватою та виправдав її. 

«Склад кримінального правопорушення є формальним, і не передбачає настання обов‘язкових шкідливих наслідків таких діянь. Публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації. Кримінальний проступок вважається закінченим з моменту повідомлення особи про заперечення здійснення збройної агресії», – йдеться у рішенні суду. 

У своєму рішенні суд написав: не встановлено належних та допустимих доказів для визнання обвинуваченої винуватою із дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.