На початку 2024 року Національне антикорупційне бюро повідомило про виявлення в одному із райсудів Одещини схеми, що дозволяла чоловікам призовного віку уникати мобілізації та виїжджати за межі України. За даними слідства, схема передбачала ухвалення судових рішень щодо встановлення місця проживання неповнолітньої дитини із батьком.
Правоохоронці нарахували 1040 таких рішень та згодом назвали цей суд – Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Тоді ж – на початку січня 2024-го – детективи зафіксували передачу хабаря у $1500 для нібито судді цього суду та колишнього його очільника Олександра Боярського за фактом ухвалення рішення щодо проживання дитини з батьком.
У серпні того ж року правоохоронці пред’явили підозри адвокату Станіславу Клименку, а потім і решті “членам організованої групи”, в тому числі ще двом суддям Білгород-Дністровського міськрайонного суду – голові суду Валентину Заверюсі та судді Сергію Савицькому. Вони нібито причетні до “схеми” ухвалення таких рішень.
Про деталі справи та 13 підозрюваних – читайте у матеріалі Watchers.
Без учасників і соціальної служби
На початку серпня 2023 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області подав позов Дмитро С. Він просив суд визначити місце проживання спільної з дружиною дитини з ним, при цьому не позбавляючи її батьківських прав. За його словами, дитина і так живе з ним і перебуває на його утриманні, «в цей час дитина завжди була належним чином забезпечена, погодована». А мати не проявляє до неї уваги, не цікавиться її розвитком, вихованням, обґрунтовуючи це зайнятістю, йдеться в судовому рішенні, опублікованому в реєстрі.
Через вісім календарних днів суддя Сергій Савицький задовольнив цей позов. При чому ні позивача, ні відповідачки у суді не було, письмово – ніхто не заперечував. Через місяць воно вступило в законну силу. Ніхто і не оскаржував.
А ще через чотири дні до суду надійшов лист виконкому Білгород-Дністровської міськради, де було зазначено, що вирішити питання щодо проживання дитини неможливо, оскільки «батьками не надано необхідних документів для розгляду та вирішення цього питання, не вказані контакти для зв’язку з ними, на запрошення Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міськради учасники судового процесу не з’явились, не вдалось обстежити умови проживання та скласти відповідний акт». Згідно з висновками служби, немає доказів про те, що дитину потрібно забрати від матері.
Через рік після цього рішення до Вищої ради правосуддя (ВРП) звернулося Національне антикорупційне бюро (НАБУ) з проханням притягнути Савицького до дисциплінарної відповідальності, оскільки його підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України у період воєнного стану за попередньою змовою та організованою групою осіб, зокрема тому, що він ухвалював рішення, які сприяли ухиленню військовозобов’язаних чоловіків від мобілізації.
Суддю відсторонили від здійснення правосуддя і рекомендували звільнити, утім, остаточне рішення ВРП ще не прийняла.
ВРП також дала дозвіл на притягнення Савицького до кримінальної відповідальності і обрання для нього запобіжного заходу.
Вищий антикорупційний суд спочатку обрав йому заставу у два мільйони гривень. Однак, він її не вніс, і сторона обвинувачення подала нове клопотання спочатку до ВРП, а потім до суду щодо арешту судді.
Захисник Савицького Олександр Маковецький під час судового засідання заявив, зокрема, що підозра сторони обвинувачення ґрунтується на незгоді із судовими рішення, які ухвалив його клієнт, хоча ті рішення не були оскаржені в апеляції.
Сам Савицький свою позицію озвучував під час розгляду скарг на нього у ВРП. Він з-поміж іншого зауважував, що НАБУ не надало доказів настання негативних наслідків у результаті ухвалення ним цих рішень. Суддя також зазначив, що не мав обов’язку перевіряти, чи заявники є військовозобов’язаними.
4 квітня суд все таки арештував його і визначив заставу у 1,5 мільйона гривень як альтернативу (у корупційний злочинах застава завжди обирається як альтернатива арешту). У той же день за суддю внесли кошти, і він вийшов на свободу, повідомили Watchers у суді.
Тепер Савицький зобовʼязаний не залишати Одеську область без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти про зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон і носити електронний браслет.
Звільнення чинних військовослужбовців
На початку травня 2024 року до ВРП надійшла скарга на суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександра Боярського від однієї з військових частин. Скаржилися на два його рішення, якими він визначив місце проживання дітей із військовослужбовцями цієї частини. Викликало сумніви те, що суддя, як йдеться у скарзі, ухвалював рішення впродовж кількох днів, а чоловіки, яких вони стосувалися, у цей час несли службу, а тому не могли проживати з дітьми.
Згодом Одеський апеляційний, а потім Верховний суд вказували на те, що в 362 рішеннях Боярського містяться «ознаки створення штучних підстав (умов) для звільнення із військової служби військовослужбовців та/або увільнення від призову під час мобілізації військовозобов’язаних».
Часто судові засідання у цих справах не записувалися в суді, а соціальна служба могла бути повідомлена про справу, але не надавала свої висновки і не знала про дату та час судових засідань.
Крім того, аби вирішити питання підсудності таких позовів, позивачі надавали суду договори оренди житла в Білгород-Дністровському.
На початку січня 2024-го – детективи зафіксували передачу хабаря у $1500 для нібито Боярського. Це стосувалося скарги Сергія Н., який просив, щоб суддя ухвалив рішення щодо визначення місця проживання дитини з ним. Заявник співпрацював із Національним антикорупційним бюро, і передав кошти під фіксацію детективів.
Після цього, як розповів Watchers один зі співрозмовників у бюро, суддя пішов на співпрацю зі слідством, у тому числі також допомагав фіксувати окремі епізоди.
Відповідно до інформації, що міститься в актах ВРП щодо цієї справи, Боярський розповів, що був залучений «у вказаному механізмі» як виконавець, а суддя Валентин Заверюха, який очолив суд у лютому 2023 року після нього, визначив суму у $500 за кожне рішення і забороняв її піднімати. Заверюха нібито “особисто контролював усі вказані судові справи та вів їх облік, можливо останній додатково отримував неправомірну вигоду від адвоката за організацію та контроль процесу в суді”.
Під час спілкування з Watchers по телефону Боярський відмовився коментувати справу.
ВРП також відсторонила його від правосуддя та рекомендувала звільнити.
Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу для Боярського було закритим, як писали “Ґрати”. Проте після нього підозрюваний сказав, що визнає вину. Суд арештував його і визначив для нього заставу в 1 мільйон 59 тисяч гривень, яку він сплатив, і вийшов на свободу.
Кілька років тому Боярського обвинуватили у шахрайстві – за даними Держбюро розслідувань, він за посередництва адвоката обіцяв за шість тисяч доларів ухвалити рішення на користь власника бази відпочинку «Граніт» у Затоці, з якого колишня дружина хотіла стягнути сім мільйонів гривень боргу. Сьогодні цю справу слухає Овідіопольським райсуд Одеської області. Як йдеться в реєстрі судових рішень, тепер сторони скарг, що розподілені на Боярського в суді, оголошують йому відводи через ці дві кримінальні справи.
“Извини, что отвлекают от дел государства”
Суддя та голова суду з лютого 2023 року Валентин Заверюха, за даними слідства, також ухвалював рішення для сприянню ухиленню від мобіліції. Дехто з чоловік після таких рішень виїхав за кордон і не повернувся. Хтось із позивачів під час слідства розповідав, що не підписував власноруч документів, які є в матеріалах судової справи тощо.
Сторона обвинувачення заявляє, що Заверюха ухвалив 213 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.
У скарзі ВРП на Заверюху йдеться про переписку між нібито ним і абонентом, підписаним в його телефоні як «Кучерявый Виталик» у другій половині березня 2023 року.
«Кучерявый Виталик»: «Мой друг, у людей вопрос Лиля завтра должна быть у тебя? Если да во сколько? Это Никиты жена».
Заверюха: «Я их видел в центре и все сказал».
«Кучерявый Виталик»: «Наташа плачет не может обязанности, Лиля не может до тебя дозвониться, звонит мне».
Заверюха: «Пусть подъедет так же как в прошлый раз».
«Кучерявый Виталик»: «Завтра в 11».
Заверюха: «Добресенько».
«Кучерявый Виталик»: «Ок спасибо».
Слідство стверджує, що йдеться про розмови щодо однієї зі справ про розірвання шлюбу, визначення місця дитини з батьком та сплати аліментів матір’ю щодо одного з військовослужбовців на той момент Микити Б. Справу розглядав Боярський нібито після домовленостей з Заверюхою.
У матеріалах також йдеться, що відповідачка – дружина Микити Б. – приходила до Заверюхи щодо цієї справи кілька разів, хоча на засідання з розгляду позову нікого зі сторін не було. Боярський задовольнив скаргу, а пізніше Заверюха, за даними слідства, прийшов до нього в кабінет і передав йому $500 шляхом потискання руки.
«Мой друг извини, что отвлекают от дел государства, ОСОБА9 (цитата – з матеріалів слідства, тому повне ім’я – закрите) он же (Никита) стесняется тебя набрать, чтобы спросить решение набрало силу, если не трудно. С низким поклоном к вам», – таке повідомлення після рішення написав Заверюсі нібито «Кучерявый Виталик».
За цим номером записаний у Заверюхи староста селища міського типу Затока, вважає слідство. Відповідно до сайту Кароліно-Бугаської територіальної громади, це Віталій Асауленко.
Адвокат Заверюхи під час засідання ВРП зазначав, що опитував у тому числі старосту, і за його словами, він писав повідомлення голові суду тому, що до нього звернулася знайома щодо можливості проконсультуватися з суддею щодо поділу майна її сина та невістки після розлучення.
Рішення Боярського у цій справі було скасоване апеляційним судом за позовом військової частини, де служить Микита Б., а згодом підтверджене в касації.
Заверюху також відсторонили від правосуддя, рекомендували звільнити, як і його колег.
Вищий антикорупційний суд визначив для нього заставу у близько трьох мільйонів гривень як запобіжний захід, однак, він такоє не вніс цю суму, і згодом прокуроратура клопотала про його арешт. 4 квітня було заплановане судове засідання щодо Заверюхи, утім, як повідомила пресслужба ВАКС, його відклали за клопотанням сторони захисту та самого підозрюваного, у звʼязку з виконанням ним обовʼязків військової служби.
Ще під час засідання ВРП Заверюха повідомляв, що з 5 грудня 2024 року мобілізований, його військова частина знаходиться у Білгород-Дністровському, проте періодично різні завдання необхідно виконувати в зоні бойових дій. У ВРП тоді зауважили, що судді не підлягають мобілізації, а тому це особисте рішення судді. Більш того, викликає подив, чому він прийняв його після відкриття провадження за фактами в тому числі його рішень.
Зв’язатися із Заверюхою Watchers не вдалося.
Інші учасники “схеми”
Суддя Боярський під час допиту нібито розповів, що механізм ухвалення рішень, що є підставою для відстрочки, організував Заверюха та місцевий адвокат Станіслав Клименко.
За даними слідства, останній почав підшуковувати клієнтів, які мали намір ухилитися від мобілізації із літа 2022-го. Він нібито створив телеграм-канал під назвою “Выезд из Украины / Departure from Ukraine” (зараз цей канал – порожній, у нього – три підписники). Згодом нібито публікував відповідну інформацію зі своїми контактами в TikTok, рекламував пости. Допомагав йому у цьому нібито помічник Павло Пєтухов.
Такі послуги, за даними слідства, коштували $3500, які адвокату перераховували на картковий рахунок, а далі він із помічником готував позовну заяву, домовлявся з суддями і передавав $300-500 за кожне рішення. Клименко обіцяв рішення суду упродовж 1,5-2 місяців, як йдеться в матеріалах слідства, і саме в Білгород-Дністровському райсуді.
У матеріалах слідства фігурує також адвокат Павло Васильєв, якого якось судді нібито називають “своїм“. Щоправда, підозру йому не вручали у цій справі.
До слова, Клименко і Васильєв є співзасновниками громадської організації “Боротьба з нечистою силою” у Білгород-Дністровському.
Вищий антикорупційний суд арештував Клименка з можливістю вийти від заставу у дев’ять мільйонів гривень, він сплатив ці кошти і перебуває на свободі з покладеними на нього обов’язками не спілкуватися з підозрюваними, прибувати до слідчого, прокурора, суду тощо.
У коментарі Watchers Клименко сказав, що не погоджується з підозрою. За його словами, він не створював телеграм-канал і не закликав до уникнення мобілізації, а адвокатські послуги рекламує завжди.
Адвокат вважає, що представляв інтереси клієнтів у справах щодо розлучення чи визначення місця проживання дитини з батьком не як елемент схеми про уникнення мобілізації, а як реалізація законних прав клієнтів.
За словами Клименка, правоохоронні органи активізувалися, коли його помічник опублікував відео у TikTok, де розповідав про послуги, у тому числі щодо можливості встановити місце проживання дитини з батьком, що дає можливість отримати відстрочку від мобілізації.
“Ми не переводили нікого через “зеленку”, не платили хабарі прикордонникам… Ми – адвокати, ми зібрали пакет документів, подали їх в суд, і вже суд це встановлював”, – зазначив Клименко.
Він також припустив, що справа в більшості грунтується на викривальних показаннях судді Боярського після затримання його на хабарі, оскільки той почав співпрацювати зі слідством, щоб уникнути реального ув’язнення.
Для помічника Клименка Павла Пєтухова суд обрав заставу у понад 240 тисяч гривень.
У цій же справі підозри вручили ще двом адвокатам: Сергію Гафійчуку та Тетяні Бережній. Гафійчука підозрюють у домовленостях із суддями щодо справ тієї ж категорії. Йому суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у 90 тисяч гривень,
Бережну підозрюють у передачі хабаря через посередника за справу щодо встановлення опіки військовозобов’язаного чоловіка над його батьком похилого віку. У проміжних судових рішеннях йдеться, що вона передавала кошти через Олега Монарі, який також добре знав суддів. Саме він нібито передавав $400 за цю справу.
Монарі, за даними слідства, передавав судді Боярському різні суми хабарів, у тому числі використовував способи конспірації – наприклад, тихо говорив, ставив гроші в кишеню штанів судді, перебуваючи в нього вдома, зазначаючи при цьому, щоб той їх не поправ.
Адвокат Монарі у суді зазначав, що він має стійкі соціальні зв’язки, є фізичною особою-підприємцем, та піклується про свого сина військовослужбовця, який має проблеми зі здоров`ям. Відповідно до сайту Opendatabot, Монарі є директором ОСББ “Троянда” та благодійного фонду “Добро в дії”.
У коментарі Watchers Монарі сказав, що детективи НАБУ показали йому аудіо та відеозаписи з ним, він підтвердив це. Детальніше відмовився коментувати, посилаючись на те, що не знає, хто йому телефонує.
Бережній суд обрав заставу в один мільйон гривень. Монарі – 60,5 тисяч.
Заступник керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Інна Тарута підозрюється у тому, що організовувала авторозподіл справ цієї категорії між трьома суддями – Боярським, Заверюхою та Савицьким.
Тарута під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу зазначила, що готова співпрацювати зі слідством, дати викривальні покази і просила не визначати для неї надмірну заставу, оскільки має на утриманні сина, який навчається в університеті, а також періодично проходить лікування. Суд обрав їй запобіжний захід 60,5 тисяч застави замість понад 200 тисяч, які просила сторона обвинувачення.
За даними слідства, Тарута залучила до розподілу справ консультантку суду Наталію Кудакову, яка мала доступ до системи.
Остання, як зазначається в матеріалах справи, зацитованих у судових рішеннях, розповідала слідству, що з серпня 2022-го до неї постійно почали звертатися помічники трьох суддів з проханням щодо розподілу відповідних справ на цих суддів.
“Втручання в автоматизовану систему відбувалося шляхом введення до системи недостовірних відомостей про виключення всіх суддів із розподілу та залишення в ньому лише одного судді, якому, згідно з домовленістю, повинна була «впасти» справа”, – йдеться в матеріалах.
Улітку минулого року член ВРП Роман Маселко написав заяву у поліцію щодо втручання в систему розподілу справ у Білгород-Дністровському райсуді і після цього втручання припинилося.
Утім, за словами консультантки суду, виникла нова «схема» розподілу справ: помічник зацікавленого судді приносив Кудаковій копію зареєстрованої позовної заяви без оригінального підпису позивача та без додатків. Цей позов реєстрували в систему, проводили розподіл. Якщо заява була розподілена іншому судді, ніж за домовленістю, помічник судді надавав консультантці копію тієї самої позовної заяви без оригінального підпису позивача для реєстрації справи та організації розподілу. Вказані маніпуляції відбувалися по кілька разів, поки справа не «випадала» «потрібному» судді, після чого копію позовної заяви замінювали в матеріалах справи на оригінал. Попередньо подані позовні заяви повертали позивачу.
Як зазначається в рішенні першої дисциплінарної палати ВРП щодо скарги на суддю Заверюху, згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової комп’ютерно-технічної експертизи виявлено порушення, що полягало у тому, що під час реєстрації первинних судових справ в вказувалася спеціалізація, що не відповідала категорії справи. Додатково в таких справах відбувалося виключення конкретних суддів через спеціалізований блок в обліково-статистичній картці. Вказані дії давали можливість участі в розподілі справи лише одного судді, на якого, власне, справа й розподілялась. Під час проведення експертизи ці факти підтвердилися, каже слідство.
Згідно з експертним висновком всі ці дії відбувалися під логіном саме Кудакової. Їй запобіжний захід не обирали.
До організованої групи входили і помічники суддів: Боярського – Ольга Кіяшко, яка визнала вину та сприяла слідству, як йдеться в рішенні щодо обрання їй запобіжного заходу, їй визначили 90 тисяч застави; Заверюхи – Ольга Калантиренко (їй запобіжний захід також не обирали) та Савицького – Станіслав Гінцер.
За даними слідства, коли останній дізнався про схему рішень трьох суддів Білгород-Дністровського суду, то вирішив скористатися нею для відстрочки від мобілізації своїх знайомих та можливості виїзду за кордон. За його проханням, Кудакова нібито розподілила п’ять справи на потрібного суддю. Гінцер постійно вів з нею переписку.
До слова, щодо Гінцера та Клименка також є рішення суду про визначення місця проживання їхніх дітей з ними. Зв’язатися з Гінцером Watchers не вдалося.
Помічники займалися комунікацією між суддями, адвокатами, працівниками суду, які організовували авторозподіл. Хтось, за даними слідства, передавав кошти.
Першочергово між працівниками апарату суду обговорювалося, що вони отримуватимуть по дві тисячі гривень за кожну справу, утім, як йдеться в матеріалах розслідування, іноді вони цих коштів не отримували, якщо адвокати домовлялися з помічниками суддів напряму, або ж їм приносили цукерки або алкоголь, чи ділили суми.
Розслідування справи продовжене до 25 липня 2025 року.