У Шевченківському райсуді Києва вже майже 7 років триває процес щодо колишнього заступника начальника департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ (МВС) Володимира Гриняка.  

У справі йдеться про події силового розгону активістів 18-го лютого 2014-го та нічний штурм Майдану з 18-го на 19-те лютого. Проти мітингувальників тоді використали спецзасоби, зокрема світлошумові гранати. Потерпілі підтверджують: гранати летіли з боку тодішніх правоохоронців. 

Внаслідок жорстоких дій міліції 18-го та 19-го лютого серед мітингувальників були загиблі та тяжко поранені.

Слідство вважає, що Гриняк координував дії підрозділів внутрішніх справ під час застосування ними насильства до активістів. Про це свідчать дані про його місце перебування в той день та телефонні трафіки. В суді наразі триває стадія дослідження доказів прокуратури.

Розповідаємо, на якому етапі судовий розгляд у цій справі, які докази надають прокурори та як коментує справу захист підсудного Гриняка. 

Штурм Майдану 18-19 лютого

Вранці 18-го лютого 2014-го року мітингувальники рушили ходою до Верховної Ради України з вимогами зокрема щодо обмеження повноважень тодішнього президента. На той час у Маріїнському парку вже зібрались тітушки, а до урядового кварталу відправили правоохоронців та водомети. 

Невдовзі міліція почала розгін активістів. В Урядовому кварталі на вулиці Грушевського та Кріпосному провулку відбулися сутички. А на Шовковничній беркутівці використали світлошумові гранати та помпові рушниці проти беззбройних людей.

Вдень беркутівці силою відтіснили активістів з Інститутської у бік Майдану. Приблизно о 16:00 правоохоронці відтіснили активістів до Жовтневого палацу і, наблизившись до епіцентру протестів, почали руйнувати барикади. 

Водночас тоді оголосили про проведення так званої «антитерористичної операції». Того дня повністю зупинили рух поїздів київського метрополітену. 

Відео наступ «Беркуту», застосування водометів та штурм:

Надвечір міліція почала закидати активістів світлошумовими гранатами, використовувати водомети та атакувати барикади мітингарів БТРами. Згодом зайнявся вогнем Будинок профспілок.

Протистояння тривали майже всю ніч. Зранку, 19-го лютого, тодішні правоохоронці знову розпочали наступ. 

Внаслідок протистоянь були загиблі, сотні людей отримали поранення різного ступеню тяжкості.

Jus Talionis створили відеореконструкцію першої частини великого епізоду штурму Євромайдану:

Координував процеси

Володимир Гриняк, за версією слідства, передавав накази від тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його заступника Віктора Ратушняка підрозділам і їхнім командирам, а також керівникам нижчого рівня, зокрема тодішньому начальнику громадської безпеки Києва Петру Федчуку.

Йдеться про те, що він координував дії підрозділів органів внутрішніх справ під час застосування ними фізичного насильства до активістів, травматичної зброї, світлошумових гранат, інших спеціальних засобів. 

Слідство також вважає, що саме за згодою Гриняка беркутівцям видавали спецзасоби, в тому числі світлошумові гранати з рф.

Події 18-го лютого на Майдані:

Журналісти «Слідства.Інфо» отримали список телефонних з’єднань Гриняка за 18-го лютого. Від самого ранку до 16-ї години станції зв’язку фіксували Гриняка в районі Інститутської та прилеглих вулиць.

Чверть його телефонних зʼєднань припала на розмови з тодішнім заступником міністра внутрішніх справ Віктором Ратушняком, який після Майдану втік з України. Решта – з колегами по громадській безпеці МВС. 

До того ж у прокуратурі переконані, що підсудний виплачував винагороду беркутівцям за участь у протидії майданівцям

Нині Гриняка звинувачують у незаконному перешкоджанні мирним зібранням, організації перевищення правоохоронцями службових повноважень, що супроводжувалось насильством, застосуванням зброї, спецзасобів і спричинило тяжкі наслідки; організації вчинення умисного вбивства громадян, спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також в організації надання службовцям неправомірної вигоди; незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів; підбурюванні службових осіб до складання завідомо неправдивих офіційних документів. 

 Всього у справі 389 потерпілих. 

Після Майдану Гриняк отримав підвищення від тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – і став керувати Департаментом громадської безпеки. Після скандалу він опинився втім у Національній гвардії, на ідентичній посаді.

Волонтерка: розливала молоко і в мене влучила куля 

Наразі, у 2025-му році, суд досліджує докази прокуратури у справі Гриняка. На засіданні 5-го лютого оголосили висновки медиків щодо травм, отриманих потерпілими. А також передивились відео слідчого експерименту.  

У документах щодо потерпілої Юлії Тригубенко вказано: 18-го лютого 2014-го вона отримала вогнепальне поранення лівої очниці. На акції протесту у 2013-2014 роках вона приходила як волонтерка, адже тоді була студенткою. 

«Під час того, як я розливала молоко, уже ввечері, в мене влучила куля. І мене віднесли в Будинок профспілок», – казала Тригубенко. 

Адвокат Гриняка Станіслав Іваницький, коментуючи документ сказав, що його клієнт жодного відношення до потерпілої та отриманих нею травм не має. 

Прокурор Костянтин Котляренко своєю чергою зауважив: «Потерпіла отримала поранення з боку працівників правоохоронних органів. Це вказано у її заяві про злочин». 

Потерпілий: гранати летіли з боку правоохоронців 

В суді також переглянули відео слідчого експерименту з потерпілим Дмитром Федічевим. У нього медики виявили ушкодження шиї, ноги та опіки певних ділянок тіла. 

«З 18-го на 19-те лютого все почалось з наступу на нас. Я вже був тут, побачив спалахи і вибухи. Коли я зрозумів що тут коїться, я попросив у когось пластиковий щит та фанерну каску, і приєднався до всіх. Десь о другій ночі я почув спалах, я так зрозумів це була граната світлошумова. Це секунда, і я впав. Мене волонтери підхопили і потягли в сторону. Я прийшов до тями вже у кареті швидкої. Стан був дуже тяжкий, мене трусило. У мене була травма шиї, ноги та опіки тіла», – зазначав потерпілий під час слідчої дії. 

Він розповів, що знаходився на барикаді під час отримання травми. І стверджував, що саме з боку беркутівців летіли гранати у мітингувальників. Тоді як адвокат Гриняка заявив в суді, що нібито не встановлено, з якого боку прилетів вибуховий пристрій. 

Примітно, що у Facebook Гриняк створив сторінку під назвою «справа генерала Гриняка», де він після судових засідань, у форматі відео, розповідає зокрема про те, що справа проти нього нібито сфальсифікована. Усі звинувачення він відкидає. У коментарях до його дописів люди висловлюють підтримку.   

Один з потерпілих помер

Один із потерпілих у цій справі – Тарас Більчук – помер. Відомий художник з Рівненщини пережив розгін студентів і побиття беркутівцями 18-го лютого 2014-го. Проте він помер у серпні 2017-го року. 

«Якщо ти боїшся, то нема чого тоді їхати на той Майдан. Краще їдь тоді до мами і на дивані відсидься. Не треба приїздити, аби сіяти паніку! То ясно, що береженого Бог береже: можеш мирно собі жити і тебе машина зіб’є, а можеш сам вибирати свою долю і діяти відповідно до того, як вважаєш правильним… Я он собі теж було сказав вже “Прощай”, а пан-Бог сказав, що ще рано…», – говорив Більчук. 

Під час слідчого експерименту він зазначав: «Наша участь у протесті розпочалася ближче до 10 вечора. Ми з плакатами піднімалися аж вкінці колони. Сутички почалися з того, що «Беркут» почав кидати в натовп гранати». 

За його словами, він отримав травми пальців на руці від уламків світлошумових гранат, травми стегна та побої. 

«Мені також опалило лице порошком із гранати. Мене врятувало те, що я був у шахтарських окулярах. Але я трохи вдихнув і мене почало рвати і нудити. Я одразу пішов до медиків. В подальшому я отримав травму стегна. Мені ще й гумовими кулями дісталося, залишилися синці», – казав він. 

Потерпілий додавав, що на його очах старшого чоловіка били і силою затримували тодішні правоохоронці. 

«Я також дістав ушкоджень від побиття беркутівцями. Вони били і палицями, і ногами», – наголошував Більчук. 

Наступне засідання у справі, де продовжиться дослідження доказів прокуратури, заплановано на 12-те лютого.