Святошинський районний суд міста Києва у п’ятницю, 3 червня, закрив кримінальне провадження щодо Андрія Видиборця, обвинуваченого у складанні завідомо неправдивих рапортів про правопорушення, нібито вчинені активістами «Автомайдану» під час Революції Гідності.
Причиною стало те, що спливли строки давності для притягнення його до відповідальності.
Довідково: на лаві підсудних у цій справі — працівники колишньої Київської ДАІ: Олександр Ахмет, Вадим Васюта, Андрій Видиборець, Олег Волик, Юрій Гуляренко, Роман Данілов, Михайло Дорошенко, Вадим Євніцький, Андрій Зєваєв, Ігор Катрук, Олексій Кошовий, Ян Марченко, Володимир Прокопенко, Олександр Сологуб, Анатолій Удовенко, Олександр Щерба, Віктор Тищенко, Ігор Опанасенко та Олександр Яворський.
Обвинувачення вказує, що частина з них надавали вказівки підлеглим незаконно складати рапорти та протоколи про вигадані адмінпорушення, нібито вчиненні “Автомайданівцями”. Інші ж підсудні ці вказівки виконували.
Кінцевою метою складання цих рапортів та протоколів було позбавлення прав активістів, що було і помстою за акції протесту, але водночас і унеможливлювало їх участь у подальших акціях автомобілістів під час Революції Гідності.
Такі рапорти складали на учасників поїздки на мітинг резиденцію Януковича у Межигір’я, список яких склали силовики. Пізніше у судах часто виникали ситуації, коли автомобілісти, на яких було складено рапорти, подавали докази про те, що вони у момент складання рапорту перебували в іншому місці, населеному пункті або навіть країні.
У листопаді 2021-го року суд закрив кримінальне провадження через завершення строків давності притягнення до відповідальності щодо Вадима Васюти, Олега Волика, Романа Данілова, Михайла Дорошенка та Володимира Прокопенка.
Ще один ексміліціонер не отримає покарання
Адвокат Андрія Видиборця Микола Виноградов 3-го червня просив суд закрити провадження у зв’язку з тим, що строки для притягнення його підзахисного спливли 17-го травня 2022-го року.
Така можливість передбачена статтею 49 Кримінального процесуального кодексу України.
Представник потерпілих Роман Маселко сказав в суді, що потерпілі очікували справедливого рішення для підсудних.
«Позиція потерпілих однозначна — вони б хотіли, щоб суд дав оцінку діям обвинувачених. Але КПК, на жаль, не дає нам можливості заперечувати проти такого клопотання», — зауважив він.
Зрештою, суддя Жмудь пішла назустріч адвокату Видиборця. Вона попередила, що закриття справи через сплив строків давності не є реабілітуючою обставиною.
Тобто особи, щодо яких суд закрив справу у зв’язку зі спливом строків давності, не зможуть в подальшому претендувати на компенсацію від держави.
Докази прокуратури
Раніше в суді досліджували рапорти обвинувачених ексміліціонерів, які вони склали на водіїв. Йдеться зокрема про рапорти, написані Дорошенком, Сологубом і Прокопенком. Прокурор звернув увагу, що у вступних частинах цих документів йдеться про рух колони автівок з символікою Євромайдану. Це, на думку обвинувачення, свідчить: працівники ДАІ чатували саме на активістів.
«На підставі цих рапортів складались протоколи про адміністративні правопорушення. І ці рапорти розглядались судами як докази в подальшому», -зауважував прокурор.
Адвокати натомість переконували суд, що рапорти, надані прокуратурою як докази, не є офіційними документами. За їх словами, рапорти не містили реквізитів та інших ознак, які б вказували на офіційно затверджену форму документу.
Як йдеться в обвинувальному акті, один із підсудних 29-го грудня 2013-го року взагалі не перебував на посту №501 по вулиці Богатирській в Києві о 14:30. Проте, отримавши злочинний наказ, обвинувачений склав рапорт на активіста «Автомайдану», до якого вніс неправдиві відомості про те, що нібито водій автомобіля не виконав його законну вимогу про зупинку, минаючи цей пост.
На підставі підроблених рапортів силовики складали протоколи, які передавали до суду, вимагаючи позбавлення прав учасників протестів. У більшості випадків суди задовольняли цю вимогу.
Слідство також встановило, що інспектори складали службові документи щодо активістів доволі швидко. Так, один із них, Олександр Сологуб, майже за годину склав 10 протоколів. У обвинувальному акті вказано, що швидкість формування таких документів у нього часом доходила до двох протоколів за хвилину.
Подібні дії, вважає сторона обвинувачення, були спрямовані на залякування активістів та на придушення протестного руху.
Ця справа в суді вже майже 5 років. Суддя Андрій Скорін, який слухав її раніше, помер у квітні 2021-го року. Тому, за наполяганням сторони захисту, її розгляд відбувається знову з самого спочатку. Одним з наслідків цього є довгий терміну розгляду справи у суді, а відтак — і спливання строків давності щодо обвинувачених в процесі цього розгляду.
Видиборець уникнув покарання у ще одній справі
Видиборець був фігурантом ще однієї справи, яка стосувалась епізоду переслідування автомайданівців після автопробігу до «Межигір’я». Прокуратура стверджувала, що він склав рапорт про нібито відмову про зупинку авта на вимогу інспектора ДАІ, яке прямувало в сторону «Межигір’я» у колоні «Автомайдану». Видиборцю інкримінували складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч.1 ст. 366 ККУ).
Обвинувальний акт у цій справі надійшов до Печерського райсуду Києва у 2015-му році.
17-го лютого того ж року суддя Олег Білоцерківець намагався позбутись справи, попросивши Апеляційний суд змінити її підсудність, але у березні того ж року апеляція Києва повернула справу на розгляд судді Білоцерківцю. У 2017-му році суд застосував привід до свідків, які впродовж майже двох років не з’являлись на засідання для допиту. Суд повторно виносив рішення про привід ще й у 2018-му.
У 2019 році, через 4 роки після початку розгляду справи суддя Білоцерківець згадав, що був слідчим суддею у великому провадженні по подіях Майдану (з якого в подальшому виділили справу Видиборця). На цій підставі після кількох років розгляду справу він взяв у ній самовідвід, який був задоволений.
Коли ж після тривалої перерви справа надійшла на новий розгляд до судді Віти Бортницької, прокурор Київської прокуратури Віктор Яценко ініціював звільнення Видиборця від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що строки для притягнення спливли (ст. 49 КК України). Суддя Бортницька у серпні 2020-го року задовольнила це клопотання.
«У справі були засідання, мали бути допити свідків, а потім Білоцерківець раптом заявив самовідвід. Потім його довго розглядали, потім 8 місяців передавали іншій судді. Так строк і сплив», — пояснив Роман Маселко у коментарі Watchers.
До слова, прокурор Яценко був держобвинувачем у справі судді Оксани Царевич, яка обвинувачувалась у тому, що винесла завідомо неправосудні рішення щодо 4 потерпілих: Ольги Лугової, Інни Царькової, Оксани Коваленко та Софії Атлантової. Усіх чотирьох позбавили водійських посвідчень через звинувачення у тому, що начебто не зупинилися на вимогу інспектора ДАІ, рухаючись в колонні «Автомайдану». Хоча тодішня речниця посольства Канади в Україні — Інна Царькова- не була учасницею поїздки взагалі, а її автівка знаходилася у гаражі в той день.
Згодом Царевич отримала виправдувальний вирок.