Прокуратура проситиме довічного увʼязнення для обвинувачених у справі розстрілів на Інститутській в Київському апеляційному суді. Про це після слухання 26-го січня у коментарі Watchers повідомив прокурор Ігор Земсков. 

Обвинуваченими у цій справі є частина бійців спецроти київського «Беркуту» (так званої «Чорної роти»). Проте на лаві підсудних особисто перебували лише Олександр Маринченко та Сергій Тамтура. Тоді як щодо ще трьох обвинувачених — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка і Олега Янішевського — тривав заочний судовий розгляд після того, як їх ще до вироку випустили з-під варти для участі у обміні на українських полонених наприкінці 2019-го. 

Внаслідок розгляду Святошинський райсудом Києва: 

• Сергій Тамтура – виправданий повністю; 
• Олександр Маринченко – засуджений до 5 років, але звільнений від відбування покарання через його попереднє перебування в СІЗО. 

Ще троє обвинувачених, які перебувають у розшуку, отримали обвинувальні вироки: 

• Олег Янішевський – довічне,
• Павло Аброськін – 15 років,
• Сергій Зінченко – 15 років.

Пʼятеро підсудних у цій справі беркутівців – не єдині, хто брали участь у розстрілі протестувальників  того дня на Інститутській як безпосередньо так і організаційно (наприклад, наказами). Цей вирок не означає, що більше нікого засудити за участь у розстрілі не можна – проте цей процес був першим, під час якого детально було встановлено обставини загибелі кожного з 48 вбитих протестувальників, спростовано низку версій та відверто пропагандистських наративів. 

Прокуратура наполягатиме на довічному увʼязненні

Прокуратура проситиме повністю скасувати вирок Святошинського райсуду Києва та ухвалити новий, засудивши підсудних до довічного увʼязнення.  Про це у коментарі Watchers сказав прокурор Ігор Земсков. 

Суд у вироку визнав всіх пʼятьох невинуватими за пунктами звинувачення у теракті, перешкоджанні мирним акціям протесту та незаконному заволодінні або поводженні зі зброєю. Відтак, прокуратура наполягатиме у апеляції на поверненні до такої кваліфікації. 

Прокуратура вважає, що 20-го лютого 2014-го року обвинувачені були виконавцями цілеспрямованої стратегії органів тодішньої влади щодо припинення акцій протесту, шляхом стрільби із вогнепальної зброї у натовп беззбройних людей, аби залякати їх та придушити протест.

На переконання слідства, суд помилково перекваліфікував дії Янішевського щодо частини потерпілих з обвинувачення в умисних вбивствах та замахів на них на опосередковані через підлеглих вбивства, вчинені через необережність.

Янішевський, зазначив Земсков, віддав наказ підлеглим (Аброськіну, Зінченку та іншим бійцям) на невибіркове застосування вогнепальної зброї і усвідомлював, що підлеглі будуть стріляти по неозброєних людях. 

Суд у вироку вказав, що використання Тамтурою та Маринченком закріпленої зброї 20-го лютого 2014-го не доведено. 

Проте, за даними прокуратури, такі висновки суду спростовуються доказами, які містять інформацію про застосування зброї цими двома обвинуваченими. Йдеться про балістичне дослідження 2х куль, знайдених та виданих свідком у справі та потерпілим Голоднюком. 

Суд також дійшов висновку, що Зінченко, Аброськін та Маринченко нібито не заволоділи незаконно вогнепальною зброєю, яка зникла. Проте елементи зброї згодом виявили на дні річки Віта у Голосіївському районі міста Києва. 

Раніше Watchers писав, що Голосіївський райсуд Києва засудив до 10 років позбавлення волі заочно Сергія Яковенка, який допоміг беркутівцям втекти після масових розстрілів протестувальників на вулиці Інститутській у Києві. За даними слідства, він також сприяв у знищенні використаної проти мітингувальників зброї. 

«Суд написав, що Тамтура не вчиняв жодних протиправних дій там, на місцевості, він нібито просидів біля бетонних блоків і не був поєднаний умислом з тими, хто стріляв», – додав Ігор Земсков. 

За його словами, після повного виправдання Тамтура безперешкодно може повернутись назад на службу. 

Прокуратура наполягатиме також і на задоволенні цивільних позовів потерпілих у повному обсязі.

А також на задоволенні позовів прокурора про відшкодування обвинуваченими матеріальної шкоди, завданої злочинами у виді витрат на лікування потерпілих в інтересах держави на користь медичних установ. 

Захист проситиме виправдати

Адвокат Олександр Горошинський вважає, що беркутівців необхідно виправдати, саме це він і проситиме в суді. 

«Щодо Маринченка: судом встановлено, що він не застосовував вогнепальну зброю. Тому його виправдано по всіх статтях звинувачення. Але, враховуючи те, що він перебував начебто поряд з іншим бійцем, то суд йому визначив 5 років. І визначив відбутим покарання. Щодо Аброськіна: суд встановив, що жодних доказів фактів вбивств не встановлено. Однак суд, вважаючи, що той перебував з групою інших осіб, саме тому визначив таке покарання. Однак не встановлено фактів вбивств когось із потерпілих. Людей необхідно виправдовувати», – сказав він у коментарі Watchers. 

Адвокат Стефан Решко зазначив, що проситиме виправдати його підзахисного – Янішевського. Він додав, що його колега – адвокат Ігор Варфоломеєв також наполягатиме на виправданні свого підзахисного – Зінченка. 

Розгляд не почався

У пʼятницю, 26-го січня, Київський апеляційний суд мав перейти до розгляду апеляційних скарг сторін на вирок у справі. 

Проте, як стало відомо, днем раніше Вища Рада Правосуддя відправила у відставку за власною заявою суддю з колегії – Ірину Сілкову. Апеляція Києва новий склад суддів для слухання справи сформувати не встигла. Тому наступна спроба почати розгляд – 16 лютого. 

Вирок

Святошинський райсуд Києва у середу, 18-го жовтня, оголосив вирок у справі розстрілів на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року під час протестів на Майдані. Цим вироком суд присяжних  виправдав одного з підсудних, а ще чотирьох – засудив. 

Сергія Тамтуру суд виправдав повністю, визнавши його невинуватим у предʼявлених обвинуваченнях: 

• за ч. 1 статті 340 ККУ – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;
• за ч. 3 статті 258 ККУ – терористичний акт, який призвів до загибелі людей;
• за ч. 3 ст 365 ККУ – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що призвело до тяжких наслідків; 
• за ч. 2 ст 115 ККУ – умисне вбивство. 

Суд вважає не доведеним те, що у його діях є склад злочину. 

Олегу Янішевському, який нині у розшуку, суд призначив остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки. А також позбавив звання «підполковник міліції». 

Суд вважає доведеною вину Янішевського у: 

• ч. 2 ст 365 ККУ – перевищенні влади і службових повноважень;  
• ч. 2 ст 115 ККУ  – умисному вбивстві;

Також   Янішевського визнано винуватим, але звільнено від відбування покарання за: 

• ч. 1 ст 119 ККУ – вбивство через необережність;
• ст 128 ККУ – необережне тяжке тілесне ушкодження.

Разом з тим, суд визнав недоведеним у його випадку:

• ч. 1 ст 340 ККУ – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;
• ч. 3 ст 258 ККУ – створення терористичної групи чи терористичної організації;
• ч. 1 ст 263 ККУ – незаконне поводження зі зброєю. 

Суд визнав Павла Аброськіна, який нині у розшуку, винуватим, призначивши йому 15 років увʼязнення. 

При цьому суд зарахував йому термін попереднього увʼязнення, а саме – 11 років і 5 місяців. 

Аброськіна також  позбавили права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки, і звання «сержант міліції».

Суд вважає доведеною його вину за:

• ч. 2 ст. 365 ККУ – перевищення влади і службових повноважень; 
• ч. 2 ст 115 ККУ – умисне вбивство. 

Але Аброськіна виправдано за: 

• ч. 1 ст 340 ККУ – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;
• ч. 3 ст. 258 ККУ – створення терористичної групи чи терористичної організації; 
• ч. 2 ст. 262 ККУ – викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. 

Сергія Зінченка, який також у розшуку, суд заочно увʼязнив на 15 років, але зарахував йому термін попереднього увʼязнення – 11 років і 5 місяців. 

Суд вважав доведеною вину Зінченка за:

• ч. 2 ст. 365 ККУ  – перевищення влади і службових повноважень; 
• ч. 2 ст. 115 ККУ – умисне вбивство. 

Однак суд визнав його невинуватим за: 

• ч. 1 ст 340 ККУ – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;
• Ч. 3 ст. 258 ККУ – створення терористичної групи чи терористичної організації; 
• Ч. 2 ст. 262 ККУ – викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.

Зінченка також позбавили права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки та звання «сержант міліції».

Олександра Маринченка засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.

Його звільнено від відбування покарання через те, що його Маринченко повністю відбув за час попереднього увʼязнення, вважає суд. В цій ситуації було застосовано так званий “Закон Савченко”, оскільки Маринченко перебував у СІЗО під час того, як він діяв. Через це Маринченку зарахували “день за два”. 

Суд визнав Маринченка винуватим за ч. 2 ст. 365 ККУ (перевищення влади і службових повноважень). 

Проте суд не побачив складу злочину у діях Маринченка за такими пунктами обвинувачення:  

• Ч.1 ст. 340 ККУ – незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій;
• Ч. 3 ст. 258 ККУ –  створення терористичної групи чи терористичної організації; 
• Ч. 2 ст. 262 ККУ – викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем; 
• Ч.2 ст. 115 ККУ – умисне вбивство. 

Головуючий суддя Сергій Дячук, який слухав цю справу упродовж тривалого часу, в інтервʼю Watchers сказав, що Майдан був початком боротьби українців, яка зараз триває на фронті. Разом з тим, переконаний, що протест був повстанням.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.