Верховний суд остаточно підтвердив, що колишні беркутівці Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь мають відбути 3 роки у вʼязниці. А потерпілий за рішенням суду отримає компенсацію в повному обʼємі не тільки від засуджених, а і від Нацполіції та МВС. 

За даними слідства, екскомандир відділення №1 взводу №1 оперативної роти №3 ПМОП «Беркут» Мохонь та екскомандир відділення № 2 взводу № 2 оперативної роти №3 ПМОП «Беркут» Ейсмонт силою затримали потерпілого Максима Федяя біля стели на Майдані Незалежності 30-го листопада 2013-го року. 

Потім вони склали на нього рапорт про нібито вчинення правопорушення, куди внесли неправдиві дані. 

Шевченківський райсуд Києва засудив Ейсмонта та Мохоня до 3-ох років за ґратами. Пізніше апеляція Києва підтвердила вирок, але зменшила суму відшкодування потерпілому з 400 тисяч гривень до 50.

Про деталі цієї справи, зміни, які вніс Верховний суд своїм вердиктом, а також про те, коли беркутівці поїдуть до вʼязниці, – читайте у нашому матеріалі. 

Потерпілий: заламали руки і потягли в автозак

Підсудні затримали Максима Федяя біля стели на столичному Майдані 30-го листопада 2013-го року. 

«Беркут» тягне протестувальника з Майдану. Фото: Sergei Chuzavkov

Ось так він описував події того дня в суді: «Я стояв на другій сходинці біля стели на Майдані Незалежності. Коли “Беркут” почав штурм, мені, відверто кажучи, стало страшно, і я хотів втекти звідти. Але під тиском натовпу впав. Мені заламали руки двоє людей у формі і потягли до автозаку». 

Ейсмонт та Мохонь, застосовуючи силу, кинули Федяя до автозаку та відвезли до Шевченківського відділку міліції. 

Обвинувачені Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь під час одного із засідань Шевченківського райсуду Києва/ архівне фото Watchers

В автозак до потерпілого тоді також посадили двох інших затриманих протестувальників, хоча розрахований автомобіль був, за його словами, «максимум на півтори людини». «В одного були зламані кінцівки, в іншого – ребра», – пригадував Федяй.

На потерпілого згодом сфальсифікували рапорт 

У відділку міліції Ейсмонт та Мохонь склали на Федяя рапорт про нібито адміністративне правопорушення, куди внесли неправдиві відомості. Пізніше це підтвердив апеляційний суд, який скасував покарання для Федяя.

Сам потерпілий під час допиту в суді зауважував, що відомості у рапорті були вигаданими.

«Беркут» атакує євромайданівців біля Монументу Незалежності. Фото: УНІАН

Після перемоги Майдану Федяй долучився до колективного позову проти дій «беркутівців» 30-го листопада.

Епізод саме з Федяєм виділили в окреме провадження, в якому, на думку слідства, були докази неправомірних дій саме Ейсмонта та Мохоня.

Максим Федяй на одному із засідань у Шевченківському райсуді Києва/фото: Адвокатська дорадча група 

Визнали беркутівців винуватими, але апеляція зменшила суму відшкодування 

У 2021-му році суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль призначив Ейсмонту та Мохоню покарання: 3 роки вʼязниці, заборонивши додатково працювати у правоохоронних органах на 3 роки.

Їх визнали винуватими у перевищенні влади та службових повноважень, вчиненого групою осіб, що супроводжувалось насильством або погрозою застосування насильства. 

А також у перешкоджанні мирним зібранням та службовому підробленні, водночас звільнивши від покарання за цими статтями через сплив строків давності.

Відео: розгін активістів на Майдані Незалежності 30-го листопада 2013-го:https://youtu.be/2ZCQdlthEjk?feature=shared

Крім того, тоді суддя повністю задовольнив цивільний позов потерпілого Федяя до обвинувачених, Головного управління Нацполіції в Києві та МВС про відшкодування моральної шкоди на суму 400 тисяч гривень.

«Суд не погодився з нашою кваліфікацією в частині наявності попередньої змови на виконання злочинного наказу. Тобто суд вважає, що злочин був вчинений без такої змови», – казав прокурор Олег Багнюк в коментарі Watchers. 

У 2023-му році апеляція підтвердила вирок в частині покарання. Суд втім зменшив суму моральної шкоди для потерпілого, з 400 тисяч гривень до 50,  вирішивши, що сплачувати компенсацію будуть лише підсудні, а не МВС чи Нацполіція.

Позиція сторін та остаточне рішення Верховного суду 

У Верховному суді 3-го грудня 2024-го року захисник Віталій Кучер просив відправити справу на новий розгляд у суд першої інстанції. Або звільнити засуджених від відбування покарання з випробуванням. Адвокат Володимир Смєхнов також хотів нового розгляду справи в суді першої інстанції. Обидва захисники вважали, що докази треба дослідити наново.

Прокурор Олег Багнюк просив скасувати лише ухвалу апеляції Києва і призначити новий розгляд в цьому суді. 

Прокурор Олег Багнюк/архівне фото Watchers

«Не враховано докази в частині вчинення обвинуваченими інкримінованого злочину саме групою осіб, на виконання злочинного наказу. Апеляційним судом зазначено, що відсутні докази цього. Докази цього містилися у висновку службового розслідування, де зазначено обставини віддання наказів керівництвом УМВС України в Києві щодо витіснення мітингувальників з Майдану», – зауважив він. 

Представниця потерпілого Світлана Петраковська просила нового розгляду в апеляції Києва. На її переконання Київський апеляційний суд безпідставно зменшив суму відшкодування потерпілому. Правниця  вважала, що суд мав би стягнути кошти солідарно з МВС та Нацполіції на користь її клієнта. 

Врешті-решт, 3-го грудня 2024-го року, Верховний суд поставив крапку у даній справі. Суд відхилив касаційні скарги прокурора та захисників засуджених. А скаргу представниці потерпілого – задовольнив частково.

«В частині вирішення цивільного позову потерпілого ухвалу Київського апеляційного суду скасувати і залишити в силі вирок Шевченківського районного суду. В решті оскаржуване рішення залишити без змін», – оголосили судді.   

Потерпілий (ліворуч) та засуджені на одному із засідань у Шевченківському суді Києва/архівне фото Watchers 

МВС «відхрещувалось» від засуджених, але компенсацію виплатить  

Представник МВС Олександр Старостенко просив у Верховому суді відхилити усі касаційні скарги. 

«Обвинувачені не перебували у трудових відносинах з МВС. А були у трудових відносинах з Головним управлінням МВС в місті Києві», – стверджував він. 

Судді: Тому ви вважаєте, що міністерство не відповідає за їх дії? 

Старостенко: Так. 

Верховний суд втім вирішив, що засуджені, а також солідарно Міністерство внутрішніх справ та Нацполіція все ж мають виплатити компенсацію потерпілому на суму 400 тисяч гривень. 

Коли поїдуть в тюрму 

Представниця потерпілого Світлана Петраковська у коментарі Watchers повідомила, що засуджені мають відбути повний строк покарання – 3 роки за ґратами. 

За її словами, вирок на виконання направляє саме суд першої інстанції.

Засуджені Ейсионт та Мохонь (по центру та праворуч)/фото: Hromadske 

Відтак, після рішення 3-го грудня, Верховний суд має скерувати матеріали до Шевченківського суду. А останній – виписати звернення щодо виконання вироку. Безпосередньо виконанням опікуватиметься Державна пенітенціарна служба.