У листопаді 2013-го року беркутівці з особливою жорстокістю розганяли мітингувальників на столичному Майдані, а потім – затримували їх, закидаючи протестувальникам нібито хуліганські дії. 30-го листопада 2013-го мітингувальника Дмитра Михальчука, вже побитого, тодішні правоохоронці доставили до міліції і написали у рапорт, що він начебто заважав встановленню ялинки.
Слідство стверджує, що Михальчука затримали беркутівці Віталій Хруль та Дмитро Музика. Після перемоги Майдану їм висунули звинувачення у перевищенні влади та службових повноважень з особливою жорстокістю, перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту та службовому підробленні.
Адвокати Хруля та Музики спершу затягували судовий розгляд. А потім, коли строки давності спливли, просили звільнити від кримінальної відповідальності одного з підсудних. Суддя Олена Мєлєшак так і зробила.
Побитого активіста затримали, принизили, а потім – повезли в міліцію
Слідство каже, що 30-го листопада 2013-го близько 4:20 ранку, Музика разом із Хрулем помітили біля монументу Незалежності на Майдані одного з побитих міліцією протестувальників, який лежав на землі. Це був Дмитро Михальчук, який нині має статус потерпілого.
Хруль та Музика не довго думаючи, підбігли до Михальчука, взяли його під руки з двох сторін, поставили ледь притомного на ноги, силою загнули руки за спину та повели до автозака.

Але перед тим, як кинути туди потерпілого, вони знов поклали його на тротуар обличчям до землі і дали наказ «лежати», щоб принизити.
Потім Михальчука разом з іншими затриманими мітингувальниками доставили до відділку міліції. На місці Музика та Хруль написали рапорти на активіста про нібито вчинення ним хуліганства та непокори міліції. Там зазначалося: начебто Михальчук хуліганив, заважаючи працівникам КМДА ставити ялинку.

У діях активіста не знайшли складу правопорушення
Суддя Шевченківського суду столиці Оксана Голуб невдовзі після затримання Михальчука на Майдані визнала його винуватим, проте обмежилась усним зауваженням у якості покарання.
Згодом апеляція Києва скасувала це рішення і закрила справу за відсутності складу правопорушення у діях активіста
Строки спливли і захист просив закрити справу
З моменту інкримінованих підсудним злочинів минуло вже 10 років. І от, вже на початку травня 2024-го, адвокат Володимир Смєхнов просив аби справу в частині звинувачень проти Хруля закрили, і звільнили його від кримінальної відповідальності.
Потерпілий Дмитро Михальчук виступив проти такого закриття. Він сказав: отримав враження, що процес розгляду в суді затягувався.
«Процес дійсно затягувався. Ми не можемо звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності без встановлення факту вчинення ним правопорушення», – сказала адвокатка потерпілого Оксана Михалевич на засіданні 12-го грудня 2024-го.
Прокурор Костянтин Котляренко зауважив, що суд не зобовʼязаний задовольняти клопотання захисту.

«Суд має дійти спершу до висновку, що Хруль вчинив кримінальне правопорушення [у справі Майдану]», – зазначив він.
Один з фігурантів уникнув покарання
Суддя Олена Мєлєшак 15-го січня 2025-го пішла назустріч Хрулю: справу в частині звинувачень проти нього закрила, звільнивши від кримінальної відповідальності.
Тепер потерпілий не отримає компенсацію за нанесену Хрулем шкоду.

Суд втім продовжить розгляд провадження щодо другого фігуранта – Дмитра Музики. Наступне засідання відбудеться 31-го січня.
Станом на 2025-й рік Хруль вже не працює у правоохоронних органах, тоді як Дмитро Музика є діючим співробітником поліції. Він працює командиром взводу у Головному управлінні національної поліції у Києві.

Додамо, Хруль, за даними прокуратури, станом на 2025-й рік є обвинуваченим у справі щодо групового хуліганства. Її слухає Деснянський суд Чернігова.
Розгляд триває 6 років
Обвинувачення щодо Хруля та Музики передали в суд ще у 2018-му році. Адвокати обвинувачених переважно ігнорували слухання, зловживали неявками, намагаючись вочевидь затягнути початок розгляду. Серед захисників був і одіозний Валентин Рибін, щодо якого суд навіть звертався до дисциплінарної комісії через систематичні неявки.

У серпні 2020-го адвокатка Ольга Головіна просила повернути обвинувальний акт прокуратурі на доопрацювання. Вона мотивувала тим, що у документі начебто не вказано місце проживання потерпілого. Захисниця заявляла, що прокурори мовляв не вказали, у чому саме полягає перевищення влади та повноважень її підзахисними.
Суддя Тетяна Левицька тоді відмовила захисту та призначила справу до розгляду по суті. Однак згодом ця суддя пішла у декретну відпустку. Відтоді розгляд почався з самого початку вже новою суддею.
Станом на 2025-ий за більш ніж шість років у цій справі в сухому залишку суд встиг дослідити лише письмові докази.
Титульне фото: Фотоколаж з фотографії AP (на Майдані 30-го листопада 2013-го) та фотографії Віталія Хруля Watchers


