Минулого тижня Державне бюро розслідувань проводило обшуки у Вищій кваліфкомісії суддів.
14 березня відомство заявило, що обшукало, зокрема, помешкання та робочий кабінет заступника голови Вищої кваліфкомісії суддів Олексія Омельяна, щоб виявити, чи міг він ввести в оману суд на користь колишнього судді Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира.
Останній насмерть збив військового Національної гвардії Вадим Бондаренка на в’їзді в столицю наприкінці травня 2023 року.
Допит Омельяна відбувався у Святошинському райсуді Києва 1 лютого минулого року.
Про що він тоді розповідав та чому обшуки відбувалися в рамках розслідування трьох проваджень, – у матеріалі Watchers.
Справа Тандира
Олексій Тандир, на той момент голова Макарівського райсуду Київщини, 26 травня 2023 року близько опівночі повертався з роботи до столиці, де проживає. Він їхав на своєму автомобілі Lexus по Берестейському проспекті.
У Києві якраз починалася комендантська година. Нацгвардієць Вадим Бондаренко встановлював на блокпосту огороджувальні блоки та дорожній знак біля відбійника. Машина судді на швидкості наїхала на блок і знак, за яким стояв військовослужбовець, і збила його. Від травм нацгвардієць загинув на місці.
Тандира арештували, а згодом звільнили з посади судді. Його обвинуватили у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого (частина 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України).
Окремі свідки у справі підтверджують, що він був напідпитку, але відмовлявся проходити експертизу на вміст алкоголю.
Відповідно до інструкції Міністерства внутрішніх справ, освідування щодо алкогольного сп’яніння має проводитися впродовж двох годин після ДТП або на місці пригоди, або у найближчому закладі охорони здоровʼя, який має право проводити таке освідування.
Слідство стверджує, що Тандир погодився здати аналіз сечі після постанови прокурора на ранок після ДТП – 26 травня. Експертизу сечі проводили тричі: перша показала, що алкоголю у ній немає, друга — що у досліджуваних зразках немає сечі, а третя — що у зразках є вода і чоловіча слина. Експертиза крові, яку обвинувачений здав тільки ввечері 26 травня, наступного дня після ДТП, також вмісту алкоголю не виявила.
Сам Тандир все заперечує, а вину не визнає.
Його справу розглядає Святошинський райсуд Києва з вересня 2023 року. Наразі суд продовжує допитувати свідків.
Допит друзів
1 лютого минулого року Watcher детально писав про допит друзів Тандира, зокрема Олексія Омельяна. Вони давно знайомі і зустрічалися за кілька годин до смертельного ДТП. На зустрічі був також адвокат Ярослав Огневʼюк.
Як Омельян, так і Огнев’юк стверджували у суді, що Тандир у той вечір спонтанно запропонував поїхати на риболовлю у Макарів. Але вони навіть снасті не розкладали, бо були сильні комарі.
Тоді вони вирішили купити продукти і поїхати в якийсь будиночок до знайомого Тандира, де трохи посиділи, а згодом поїхали у село Петрушки неподалік столиці до будинку Огнев’юка.
Олексій Омельян також це підтвердив, але сказав, що з Петрушок у Київ їхав сам, а от Огнев’юк зазначав, що разом із Тандиром. Ніхто зі свідків не бачив, щоб Тандир вживав алкоголь чи був у стані сп’яніння.
До призначення у Вищу кваліфкомісію суддів у червні 2023-го Омельян був суддею Господарського суду Житомирської області. Утім, на момент ДТП він був у списку відібраних конкурсною комісією 32 кандидатів на посади 16 членів ВККС. А на момент допиту – членом ВККС.
У серпні 2024-го Омельяна вибрали заступником керівника комісії. ВККС, нагадаємо, є органом в системі судоустрою, що проводить відбір суддів, кваліфікаційне оцінювання, тобто є свого роду кадровою агенцією судової системи.
Два обшуки, три провадження
Обшуки у ВККС проводили 11 та 14 березня цього року. Перший стосувався кримінального провадження щодо втручання в автоматизовану систему в органах правосуддя (стаття 376-1 Кримінального кодексу України). Йдеться про події липня 2024 року, коли комісія проводила кваліфікаційне оцінювання щодо окремих суддів, у тому числі суддів Окружного адмінсуду Києва, однак, воно фактично не відбулося, оскільки були некоректно сформовані тестові завдання.
“Комісія тоді провела службове розслідування, звернулася до розробника програмного забезпечення. І згодом розробник надав листа, що ознак втручання у систему не виявлено, виявлена технічна проблема, яку він вирішив, і комісія змогла далі використовувати цю саму систему”, – пояснив під час засідання комісії вже після обшуків голова Андрій Пасічник 17 березня.
Він також нагадав, що за цим фактом ДБР відкрило кримінальне провадження, під час розслідування якого комісія кілька разів надавала перелік документів правоохоронцям. 30 грудня 2024 року до комісії надійшла ухвала Печерського райсуду про доступ до речей і документів щодо цієї ж справи, але ніхто із працівників ДБР не приходив з ними ознайомлюватися.
“Тому особисто я був здивований, що був санкціонований [судом] обшук комісії, оскільки комісія завжди була готова сприяти слідству, максимально надавала всю необхідну інформацію. Згодом майже всі члени ВККС отримали повістки про допит, але вже щодо іншого провадження (за скаргою Царевич – W). Члени комісії виконують вимоги слідства, надають відповіді… Звісно, це не може не впливати на організацію роботи комісії, ефективність роботи, оскільки члени комісії змушені пропускати засідання, у тому числі зараз у ДБР перебуває пані Волкова. Тобто відволікання на інші питання не може не впливати на роботу комісії”, – зазначив Пасічник.
За словами одного з членів комісії на правах анонімності, працівники ДБР ще під час першого візиту проводили обшук лише у кабінеті Омельяна, хоча ухвала суду дозволяла їм обшукувати всю будівлю ВККС. Вони, зокрема, дивилися досьє суддів, які приходили на кваліфоцінювання у липні 2024-го, але не вилучали їх, лише забрали виклики їх на оцінювання, а також довго спілкувалися з айтішниками.
Згодом один з працівників ДБР прийшов із ухвалою суду про тимчасовий доступ до речей і документів у справі щодо заяви судді Оксани Царевич. Самого заступника голови комісії під час обшуку його робочого місця не було.
А після обшуків членів ВККС викликали на допити у справі про відновлення первинного кваліфікаційного оцінювання судді Печерського райсуду Києва Оксани Царевич, про яку казав Пасічник.
Справа в тому, що у 2016 року Царевич звільнили за порушення присяги судді. Підставою стали рішення судді про позбавлення прав на керування транспортними засобами учасників масової поїздки до резиденції Віктора Януковича «Межигір’я» 29 грудня 2013 року під час подій Революції Гідності. Царевич обвинуватили у винесенні завідомо неправосудних рішень, та Шевченківський райсуд Києва її виправдав.
А 2021 року Верховний Суд визнав її звільнення з посади незаконним і фактично поновив на посаді судді.
Згодом її повторно зарахували до складу Печерського райсуду Києва, але наразі вона не здійснює правосуддя через закінчення 5-річного строку повноважень.
У жовтні 2023-го новий склад ВККС поновив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді Оксани Царевич, але за процедурою, передбаченою новим законодавством.
Суддя пояснювала комісії, що проходила кваліфікаційне оцінювання, у межах якого склала іспит та пройшла співбесіду. Наприкінці березня 2016 попередній склад комісії оголосив перерву щодо неї, оскільки вона тоді була обвинуваченою у вищезгаданій справі. А коли суд її виправдав у цій справі, попередній склад комісії припинив свої повноваження після зміни парламента і президента.
Царевич вважає, що ВККС повинна продовжити процедуру кваліфоцінювання з того моменту, з якого попередній склад комісії призупинив.
Комісія, у свою чергу, обгрунтувала своє рішення тим, що вона проходила первинне кваліфікаційне оцінювання за попереднім законодавством, а не оцінювання на відповідність займаній посаді, а це – дві різні процедури. Оскільки зараз вона є суддею, в якої закінчилися 5-річні повноваження відправляти правосуддя, то повинна пройти оцінювання на відповідність займаній посаді.
Це рішення ВККС Царевич оскаржила, і Верховний Суд став на сторону судді, зобов’язавши комісію завершити щодо неї оцінювання із того етапу, на якому воно зупинилося.
Доповідач щодо судді Царевич — Омельян, у свою чергу, направив судді нові запити щодо надання пояснень про її майно. І тоді, ймовірно, суддя подала заяву в ДБР за фактами незаконного збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу (частина перша статті 182 КК) та умисне невиконання рішення суду (частина третя статті 382 КК). Зв’язатися з нею чи її адвокатам Watchers поки не вдалося.
“Омана суду”
14 березня працівники ДБР обшукували помешкання Омельяна. Як пояснили в бюро, новий обшук був проведений за рішенням суду щодо кримінального провадження за фактом введення в оману суд (частина 2 статті 384 Кримінального кодексу).
“Обшуки проводяться з метою виявлення доказів, які можуть свідчити про умисне надання неправдивих показань на користь колишнього судді Макарівського районного суду Київської області. Встановлено, що заступник Голови ВККС України перебуває у дружніх стосунках з екссуддею”, – йдеться у повідомленні ДБР.
Адвокат Віталій Сердюк, чиє адвокатське обʼєднання Аverlex представляє у справі Тандира родину загиблого, згодом написав у фейсбуці, що провадження зареєстрували 10 березня за заявою народного депутата Максима Бужанського від фракції “Слуга народу” про те, що Омельян дав неправдиві свідчення у справі Тандира.
У коментарі Watchers Сердюк розповів, що юридичними колами раніше ширилася інформація про те, де перебував Тандир з Омельяном та Огнев’юком перед аварією. Коли Омельяна обрали заступником голови ВККС, захист потерпілих перевіряв можливий вплив на суддю Святошинського райсуду Києва Івана Бандуру, який розглядає справу Тандира.
“Ми бачили спроби тиску через ряд процесуальних дій, в тому числі штучну заміну захисту Тандира, використання особистої інформації щодо судді тощо”, – зауважив Сердюк.
Він також додає, що кваліфікаційне оцінювання, яке повинні пройти всі українські судді, щодо Бандури було зупинене у 2018 році, тобто “сьогодні в руках ВККС в цілому і Омельяна, зокрема, – доля професійної кар’єри судді”.
На думку Сердюка, розслідування справи щодо можливого введення в оману щодо свідчень може зменшити ризики впливу на правосуддя у справі Тандира.
Реакція ВККС
Після обшуків ВККС опублікувало різку заяву, назвавши дії ДБР посяганням на інституційну незалежність комісії для дестабілізації її роботи та перешкоджання у виконанні покладених завдань.
“Такі дії можуть призвести до зриву конкурсів до Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів, а також завершення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, що ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться в заяві від 15 березня.
На початку березня цього року ВККС призначила тестування для суддів, зокрема Окружного адміністративного суду міста Києва (Євгена Аблов, Павла Вовка, Анни Кузьменко, Тетяни Скочок, Олени Соколової, Віталія Амельохіна), суддів Печерського районного суду міста Києва (Олега Білоцерківця, Сергія Вовка, Ірини Григоренко, Віктора Кицюка, Руслана Козлова, Крістіни Константінової, В’ячеслава Підпалого) та інших.
Тестування відбулося 17 березня, однак із 41 судді прийшло лише 8. З них двоє – з ОАСК, і жодного з Печерського райсуду Києва.
Після допитів у ДБР комісія також звернулася до Вищої ради правосуддя, в якій просить вжити заходи, щоб не допустити порушення гарантій незалежності комісії.
Скарга Отрош
За даними комісії, ДБР також проводить розслідування за фактом привласнення чи розтрати чужого майна з приводу ухвалення ВККС рішень щодо судді Господарського суду міста Києва Інни Отрош. Комісія рекомендувала її звільнити через невідповідність займаній посаді. ВРП згодом це рішення підтримала. Остання, зокрема, вирішила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, зокрема, зважаючи на те, що її “поведінка, пов’язана з систематичними, не викликаними жодними нагальними чи невідворотними потребами поїздками до тимчасово окупованого рф Криму; нерозуміння негативних наслідків, які виникають у суспільстві через такі поїздки представника української влади; цинічні зауваження, що такі поїздки, навпаки, вказують, що вона вважає Крим територією України, а також що в окупованому Криму та в Санкт-Петербурзі вона розраховувалась доларами США, тоді як єдиним засобом платежу за російським законодавством є російський рубль, а не долар США”.
Сама Отрош написала на своїй сторінці у фейсбук, що не знає про справу, яку відкрили за її заявою. За її словами, вона надсилала адвокатські запити у ВККС, у тому числі щодо причин ігнорування ВККС висновків ВС у справі судді Усатого (йдеться про рішення Верховного Суду щодо судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого, щодо якого Громадська рада доброчесності надала негативний висновок. Усатий оскаржував цю процедуру, і 13 червня Верховний Суд визнав її недійсною. Суд вважає, що процедура мала бути завершена на рівні колегії з трьох членів комісії, без врахування висновку ГРД – W) та розміру витрат, які були здійснені на проведення незаконних пленарних засідань ВККС щодо оцінювання суддів, а також щодо незаконного збору конфіденційної інформації.
“Наразі я чекаю відповідь на запит з метою підготовки заяв про вчинення злочинів членами ВККС”, – написала вона на своїй сторінці у фейсбук 15 березня.
На запитання Watchers, чи дійсно екссуддя подавала заяву в ДБР щодо діяльності ВККС, Отрош відповіла: “Я не подавала заяв щодо ст. 191 ККУ (Кримінального кодексу – W). ВККС вводить суспільство в оману такими заяви з метою прикриття своєї незаконної діяльності, використовуючи при цьому відомі прізвища суддів, як моє. Іншу інформацію я надати не можу, з огляду на норми КПК (Кримінально-процесуального кодексу – W)”.
За даними Watchers, висновки щодо відкриття провадження саме за цією статтею комісія зробила із офіційних запитів ДБР щодо надання інформації щодо справи за заявою Отрош, які надходять до ВККС.
Член ВККС Віталій Гацелюк в коментарі Watchers повідомив, що наразі комісія працює у звичному режимі, працівники ДБР не вилучали сервери комісії чи матеріали, необхідні для продовження конкурсних процедур, які планувала провести комісія.