Закарпатський апеляційний суд 11-го серпня повернув на новий розгляд справу про зґвалтування неповнолітньої дівчини у регіоні. Про це йдеться у тексті судового рішення.
Нещодавно українське суспільство сколихнула новина про умовний термін покарання для трьох підлітків на Закарпатті за групове сексуальне насильство над неповнолітньою.
Воловецький районний суд 16-го березня оголосив це рішення: 5 років позбавлення волі, із звільненням від його відбування з іспитовим строком на 2 роки. Від початку судового розгляду і до самого кінця підлітки перебували під цілодобовим домашнім арештом.
За даними слідства, у серпні 2021-го троє підлітків завели потерпілу до підвалу. Один з них вдарив її у живіт, аби вона не чинила опір. Надалі вони вчинили акт насильства та зафільмували процес на відео, в подальшому розповсюдивши його серед учнів у своїй школі.
В ході судового розгляду троє підсудних нібито «щиро розкаялися». Законні представники підлітків переконували: їх діти ніколи не були схильними до насильства. Охарактеризували їх спокійними та урівноваженими.
Як ми писали раніше, прокуратура скерувала обвинувальний акт до суду із кваліфікацією за статтею 152 ККУ (зґвалтування). Проте згодом держобвинувач ініціював зміну статті на більш м’яку у цій справі.
«Після з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, перевірки доказів у суді (дослідження матеріалів кримінального провадження, допит свідків, потерпілої, обвинувачених) стороною обвинувачення змінено обвинувачення з ч.З ст. 152 КК України (зґвалтування) на ч.З ст. 153 КК України (сексуальне насильство). Підставою зміни обвинувачення стала оцінка досліджених доказів у судовому засіданні відповідно до ст. 94 КПК України», – йшлося у тексті відповіді прокуратури на наш запит.
Сторона потерпілої та прокуратура наполягала на жорсткішому покаранні
Після широкого розголосу про вирок у цій справі, представляти потерпілу вступили адвокати «Міллер» та «Юрфем».
Прокуратура ж подала апеляцію, в якій просила визнати трьох обвинувачених винуватими та засудити до 5 років тюрми.
Держобвинувач зазначав: покарання є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим у зв`язку з невідповідністю покарання ступеню тяжкості злочину. Прокурор вважав: суд необґрунтовано звільнив обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, оскільки воно є недостатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Представники потерпілої просили скасувати вирок та ухвалити новий, яким засудити трьох підсудних до 7 років тюрми.
На їх думку, суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, що призвело до необґрунтованої перекваліфікації дій обвинувачених. А наслідком стали хибні висновки щодо тяжкості вчиненого хлопцями злочину.
Захисники дівчини вважали: обвинувачені не щиро покаялись у вчиненому, адже не вибачились.
Адвокати підсудних заперечували, аргументуючи тим, що саме прокуратура просила кожному з обвинувачених покарання у виді 5 років увʼязнення із звільненням кожного від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Порушення, які знайшла апеляція у вироку
Проте 11-го серпня 2023-го Закарпатський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги потерпілої лише частково. Апеляція скасувала вирок Воловецького районного суду Закарпатської області, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції. Справу слухатиме інший склад суду.
Колегія суддів апеляції вважає: при розгляді справи не дотримано загальних засад кримінального провадження, були порушення кримінального процесуального закону.
В апеляції вважали, що суд першої інстанції після зміни обвинувачення прокурором не пояснив потерпілій право підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі.
Як йдеться у тексті рішення апеляції, прокурор вніс новий обвинувальний акт 21-го лютого 2023-го. Невдовзі суд оголосив перерву на кілька хвилин. Потерпіла ж перебувала у стані сильного емоційного стресу.
Експерт у своєму висновку ще від 2021-го року рекомендував: участь потерпілої у процесуальних діях обмежити. Або проводити їх за участі психолога, щоб уникнути повторного травмування, а головне – не порушувати процес переживання психотравмувальних ситуацій.
Апеляція вважала, що суд першої інстанції проігнорував дану рекомендацію.
В апеляції зауважили: під час допиту потерпілої у суді першої інстанції не враховано висновків судово-психологічних експертиз, які давали підстави обмежити її участь у процесуальних діях. Натомість питання до потерпілої під час допиту ставились маніпулятивно.
Крім того, потерпілу перед допитом попереджали про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, хоча їй не виповнилось 16-ти років.
Під час допиту потерпілій ставили запитання, які не враховували її психологічний стан. А сам процес допиту апеляція вважала довготривалим і психологічно травмуючим.
Потерпілій також не пояснили суть нового обвинувачення, його зміст, кваліфікацію та наслідки.
Батько потерпілої в апеляції підтвердив: він та його донька не повною мірою розуміли, що відбувалось в суді першої інстанції, адже він не розуміє кримінального закону.
«Коли прокурор змінив обвинувачення, то йому дали цей документ, сказали що «так виходить», при цьому йому ніхто не сказав, що він може підтримувати попереднє обвинувачення. Адвокат взагалі рекомендувала не говорити про це з донькою. В судових дебатах він чув, що прокурор просив умовне покарання. Насправді він хотів реальну міру покарання», – йдеться у тексті рішення апеляційного суду.
Апеляція констатувала і те, що суд не розʼяснив підсудним суть зміненого обвинувачення, не зʼясував, чи зрозуміло воно їм.
В апеляції судді встановили: у справі не проведено психологічну експертизу неповнолітніх обвинувачених.
«В матеріалах провадження містяться постанови про призначення судово-психологічнох експертиз неповнолітнім підозрюваним від 19 листопада 2021 року, які направлені для виконання в Закарпатський НДЕКЦ МВС України.В подальшому матеріали провадження 1.03.2022 року були повернуті без виконання на запит слідчої», – йдеться у тексті рішення апеляції.
Watchers звернулися із запитом до Воловецького райсуду, аби зʼясувати, чому потерпілій не розʼяснили суть нового обвинувачення. Проте там у відповіді відмовили.
«Фактично запит зводиться до надання оцінки рішенню судді, що не належить до компетенції суду та є порушенням принципу незалежності суду. Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне відмовити в наданні інформації на Ваш запит», – йдеться у тексті відповіді суду на наш запит.
Новий розгляд і відводи
У коментарі Watchers представниця потерпілої – адвокатка юридичної компанії Miller Наталія Баранова – зазначила: після повернення провадження на новий розгляд слухання по суті так і не розпочалися.
27-го вересня у суді першої інстанції, вже після того, як справу скерували на новий розгляд, захист обвинувачених оголосив відвід судді.
«Наразі справу не призначено до розгляду. У нас пауза, тому що на судові засідання суддя допустив представників Уповноваженого з прав людини. І сторона захисту заявила відвід судді, сумніваючись у його неупередженості через це. В цьому суді є всього три судді. І суддя, на якого розподілили розгляд відводу, вже брав участь на досудовому розслідуванні у цій справі. Саме на цій підставі адвокати [обвинувачених] заявили відвід судді, який мав розглянути відвід. Апеляційний суд визначив, який суд буде розглядати заяву про відвід судді, який мав розглянути відвід основному судді. Якщо в подальшому задовольнять відвід основного судді, то справу передадуть на розгляд до іншого суду. А якщо відмовлять у відводі, – то цей суддя і буде продовжувати слухати справу», – розповіла наша співрозмовниця.
За її словами, процес через відводи затягується. Тоді як суддя був налаштований слухати справу якомога швидше (в рамках розумних строків розгляду). Проте вже місяць учасники очікують лише розгляду відводу.
Наталія Баранова додала: прокуратура продовжує підтримувати обвинувачення за статтею 153 ККУ (сексуальне насильство).
«Прокуратура підтримує обвинувачення за статтею 153 ККУ (сексуальне насильство). У першій інстанції спершу була 152 стаття ККУ (зґвалтування), а потім прокуратура змінила обвинувачення на статтю 153-тю, уже ближче до вироку. Ми ж зі свого боку підтримуємо обвинувачення за статтею 152-ою ККУ», – зазначила правниця.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Титульне фото: скріншот з відео Суспільного