Голова Вишгородського суду Ірина Котлярова видала розпорядження, яким доступ вільних слухачів до відкритих засідань у цій установі обмежила. У Watchers є фото даного документу. 

Ми розпитали правників, медіаекспертів, а також дізнались позицію голови суду щодо цього розпорядження. Watchers розбирались, чи можна було під час воєнного стану вводити таке обмеження.  

Що сталося

11-го вересня журналістка Watchers Аліна Кондратенко приїхала до Вишгородського суду на відкрите судове засідання у справі щодо державної зради,  обвинуваченими в якій є двоє рятувальників з Вишгородського району – Олександр Недашківський і В’ячеслав Савенок. За даними слідства, вони перейшли на бік росіян під час окупації. 

На вході до будівлі суду у цей день судовий охоронець одразу запитав, чи подавали Watchers “заяву про доступ до засідання”. 

Після питання про “заяву на доступ до засідання” охоронець показав розпорядження голови суду, в якому написано про заборону доступу усіх вільних слухачів до судових засідань. 

У розпорядженні голови суду №4 від 18-го серпня 2023-го року, чітко написано:  на час дії воєнного стану в Україні, термін якого продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (до 15 листопада 2023 року), на підставі Указу Президента України від 26 липня 2023 року No 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», участь у відкритих судових засідань вільних слухачів не допускається, окрім працівників правоохоронних органів та військової служби правопорядку.

Невдовзі вийшла секретарка судді Тетяни Шубочкіної (яка є учасницею колегії у справі, на яку планували потрапити Watchers). Вона також запитувала про клопотання чи заяву щодо «доступу до засідання» або/чи щодо «участі в засіданні». Згодом секретарка повідомила: слухання відкладається через відпустку цієї судді. Відтак, Watchers не дізналися, чи пустили би журналістку на засідання якби воно відбулось, враховуючи дане розпорядження. 

Крім того, журналістка Watchers, записуючи відео на камеру телефона, запитала судового охоронця, чим передбачені так звані «клопотання чи заяви про доступ журналістів до відкритих судових засідань». Він натомість, побачивши, що ведеться запис, сказав, що входу до суду ніхто не перешкоджає. Він сказав, що юридичних консультацій не надає і порадив звернутися до канцелярії, аби там «допомогли з клопотанням». Щодо вимоги цих клопотань, він почав переконувати, що лише “бачив, що журналісти так роблять але буцімто зовсім не вимагав цього”.

Охоронець також переконував: нібито така практика є усталеною у всіх судах Києва. Проте це не так, адже Watchers майже щодня відвідує судові засідання у судах Києва та області. 

Не поодинокий випадок

Випадок 11 вересня не був ексцесом виконавця чи одиничним непорозумінням. Ми виявили, що з такими обмеженнями вільні слухачі у Вишгородському суді стикались і раніше.

Подібну ситуацію описав у розмові з Watchers юрист, учасник проєкту моніторингу судових засідань щодо воєнних злочинів, скоєних у Києві та Київській області, від Асоціації правників України та Верховного суду Володимир Романчук. Він приходив на засідання як вільний слухач у справі, де особу звинувачують за 438 статтею Кримінального Кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). 

«У Вишгородському суді у серпні 2023-го року було засідання щодо порушення законів та звичаїв війни, але засідання тоді все одно відклалося. Це саме служба судової охорони [перешкоджала потрапити на відкрите судове засідання], вони також посилались на розпорядження голови суду, що запускати [вільних слухачів] не можна. Вони казали звертатись до секретаря, щоб він приходив і забирав, а без секретаря – не пустять», – поділився Романчук. 

На що спирається рішення Вишгородського суду про недопуск вільних слухачів

Мотивувальна частина як така у рішенні голови суду Ірини Котлярової фактично відсутня. З документу неможливо дізнатись, для чого введена подібна заборона і від чого вона рятує, а відтак – складно зрозуміти її доцільність і зважити баланс користі та шкоди від неї.

Між тим, заборона доступу до відкритих судових засідань порушує як права громадян на такий доступ, так і конституційну засаду гласності судових засідань. 

Щодо формальних підстав, на початку документу перераховано кілька відсилок на законодавство та інші документи, зокрема підставами рішення названі:

• ч.2 ст. 24 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”
• Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023  “Про продовження строку дії воєнного стану”
• Рекомендації Ради суддів України від 03 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану

Ми проаналізували всі три документи, щоб зрозуміти, чи містять вони положення, які дозволяють голові суду обмежувати доступ до відкритих судових засідань через воєнний стан. Спойлер: не містять зовсім, а Закон про правовий режим воєнного стану взагалі забороняє змінювати спосіб в який здійснюється правосуддя.

>ч.2 ст. 24 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”: “Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження”. Адміністративні повноваження голови суду перераховані у цій же статті у них немає нічого навіть наближено схожого до повноважень регулювати доступ до відкритих судових засідань і тим більше забороняти його.

>Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023  “Про продовження строку дії воєнного стану” просто продовжує строк дії воєнного стану на 90 діб починаючи з 18 серпня. При цьому в Законі України “Про правовий режим воєнного стану” (це режим, дію якого і продовжує Указ Президента) у статті 12-2 прямо вказано: “В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України”. Тобто, на засадах гласності згідно Конституції і відкрито згідно з Законом про судоустрій та статус суддів і Кримінальним процесуальним кодексом.

>Рекомендації Ради суддів України від 03 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану [ймовірно маються на увазі рекомендації від 2 березня 2023 року] містить рекомендацію “Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань”. Але ці рекомендації не є ані нормативно-правовим актом, ані документом узагалі. Вони були опубліковані у розділі “новини” на сайті Ради суддів України за підписом прес-служби, а пізніше на сайті Ради суддів зʼявилось уточнення, що ці рекомендації “обговорювалися з членами Ради суддів України, але відповідного рішення Ради з цього приводу ухвалено не було”.

В Рішенні №23 від 5 серпня 2022  втім йдеться, що “рекомендації від 2 березня 2023 ”вирішено вважати такими, що відображають офіційну позицію [але не “вважати рекомендаціями” – Ред.] Ради суддів України. Проте офіційним рішенням текст рекомендацій від 02 березня так і не було оформлено.

Важливо, що вже за два місяці, 6 жовтня 2022 року, Рада суддів ухвалила рішення №33, яким схвалює Звіт “Комунікація судовою владою справ, повʼязаних з війною” ГО “Вектор прав людини” та зобовʼязує суди та суддів використовувати рекомендації цьго Звіту. Рекомендація №5 зі Звіту прямо при цьому вказує:  “Не створювати перешкод для доступу медіа, представників(-ць) міжнародних та українських моніторингових груп/місій до відкритих судових засідань у справах, пов’язаних із війною”.

Закони, що регулюють доступ до відкритих судових засідань та гласність судових процесів

>Стаття 129 Конституції України зазначає: «Основними засадами судочинства є:.. 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами». 

>Стаття 11 Закону про судоустрій та статус суддів. Частина 3: «Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи.»  

>Кримінальний процесуальний кодекс(КПК), стаття 7, частина 1: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:.. 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами».

Важливо зазначити, що за півтора роки великої війни Верховна рада не вносила зміни у положення закону про судоустрій та КПК, що регулюють доступ вільних слухачів до відкритих судових засідань. Тобто, законодавець мав можливість це зробити, але не вважає це за доречне та необхідне станом на сьогодні.

Голова Вишгородського суду Ірина Котлярова 26 вересня погодилась прокоментувати для Watchers своє рішення щодо недопуску вільних слухачів на відкриті судові засідання, яке вона прийняла. Її аргументи у супроводі коментарів юристів та деяких фактичних даних ми наводимо нижче.

Аргумент 1: “Подібні обмеження були і під час пандемії COVID”

Ірина Котлярова зазначила: розпорядження щодо обмеження доступу вільних слухачів діяло і під час пандемії ковіду. 

«Чим було викликано таке розпорядження [про недопуск вільних слухачів]? У нас мало місце таке і при ковіді. Бувають такі резонансні справи, і велика кількість людей приходила, тому ми намагалися донести і повідомити про це», – сказала суддя. 

Після скасування обмежень, повʼязаних з пандемією, в суді ухвалили рішення – дію розпорядження про недопуск вільних слухачів, яке раніше спиралось на карантинні обмеження, продовжити під новим приводом. 

Аргумент 2: Це повʼязано з безпекою військових підрозділів і суду

Суддя переконувала: саме з метою забезпечення безпеки працівників суду і осіб, які відвідують суд, було прийнято таке розпорядження. 

«Щодо обмеження доступу вільних слухачів, перше було покликано ковідними захворюваннями, в подальшому – наклався військових стан і те, що ми розглядали дуже специфічні адміністративні матеріали, зараз їх менше, але вони мають місце бути», – додала Котлярова. 

Також почасти вільними слухачами до суду приходять особи, які відмовляються представитись або показати документи, розповідає суддя. 

«У квітні місяці, коли почали вже більше злагоджено працювати, ми стикнулися з тим, що у Вишгородському районі було велике розташування військових. І почала заходити велика кількість адміністративних матеріалів, і до нас приводили 10-15-20 осіб. Разом з цими особами приходили дуже цікаві хлопці. Вони називались просто «людина Богдан» чи «людина Іван», і вони перебували поряд з цими військовими і під час спілкування слухали, де розташовуються військові підрозділи. Ми з самого початку, ще з квітня [2022-го], вирішили: адмінматеріали щодо військових, які притягуються до адмінвідповідальності, розглядати у закритому засіданні, щоб не розголошувати інформації щодо розташування підрозділів, де здійснювалось те чи інше адмінправопорушення», – поділилась наша співрозмовниця. 

З відповіді Котлярової випливає суперечність: за її словами чутливі дані щодо військових ще з квітня 2022 у її суді убезпечені тим, що розглядаються у закритих судових засіданнях. Але при цьому доступ для вільних слухачів закривають і у відкриті судові засідання, аргументуючи це чутливістю даних про військові підрозділи, які за її ж словами у відкритих судових засіданнях не розглядаються.

Голова суду додала: обмеження обумовлені також і безпековими пересторогами.

«До нас почали приходити велика кількість людей зі зброєю, і загалом це були військові… У нас це викликало певні побоювання щодо взагалі перебування», – додала суддя. 

Стаття 162 Закону про Судоустрій та статус суддів дає повноваження Службі судової охорони просто не допустити до суду особу, яка створює загрозу безпеці суддів, тимчасово обмежувати володіння річчю (в тому числі зброєю). Таким чином недопуск до суду озброєної людини давно регулюється законом, для цього не потрібно видавати розпорядження, яке заборонятиме доступ до усіх засідань усім вільним слухачам.

Аргумент 3: “Немає бомбосховища”

Крім того, за словами Ірини Котлярової, в суді немає укриття для відвідувачів. 

“Вишгородський суд – це будівля або 1956 або 1957 року побудови. Ми взагалі не мали ні бомбосховищ, нічого. Коли повітряна тривога – у нас є підвальні приміщення, але, по-перше, там зберігаються певні речі, а також є архівні приміщення, в яких перебувають архівні справи. І щоб уникнути якихось негараздів, можливо з викраденням чи знищенням якихось речей, у нас перебували там виключно працівники суду», – заявила вона. 

Судова адміністрація, за її словами, зверталась до місцевої влади з приводу виділення коштів щодо облаштування бомбосховищ. 

«На теперішній час, у нас саме закінчуються будівельні роботи, повʼязані з облаштуванням. Там ми вже передбачили таким чином, щоб був окремий вхід та вихід. Там вони будуть замикатись таким чином, щоб не мали доступу до архівних приміщень чи речей, які належать суду», – додала вона. 

Котлярова зазначила: Вишгородський суд не достатньо обладнаний, аби забезпечити безпеку не тільки працівників, а і вільних слухачів. 

Щодо цього є Рішення № 23 від 5 серпня 2022 Ради суддів України, у якому зазначено: “3 урахуванням того, що війна триває вже пʼятий місяць, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців, має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи. Згадані застереження стосуються і органів та установ судової влади України”.

Тобто, якщо не можна забезпечити безпеку на базовому рівні – то суд має працювати дистанційно, а не змінювати засади та спосіб роботи, передбачений законом.

Господарський суд Сумської області до прикладу розробив методику дій під час повітряної тривоги.

Окрім того, згідно з картою укриттів у радіусі 100 метрів від Вишгородського суду знаходить принаймні 3 укриття.

Володимир Романчук, якого у серпні не хотіли допускати на засідання до Вишгородсього суду, каже – йому незрозуміло, яким чином заборона відвідування відкритих засідань дає змогу зберегти життя і здоровʼя. 

«[Це] порушення рішення Ради суддів про те, що має бути не заборона створена, а розроблено відповідно алгоритм дій під час повітряної тривоги. Бо виходить так, що є громадяни умовно для суду першого сорту, по типу вільних слухачів, про життя яких дбають, а є громадяни другого сорту, по типу прокурорів і адвокатів, які все одно мають бути присутні на засіданні. Хоча це порушує принцип рівності і трудове законодавство», – додав він. 

Аргумент 4: “Розпорядження стосується лише вільних слухачів” 

“Щодо журналістів у нас взагалі ніколи не було обмежень. Тобто розпорядження приймалось виключно щодо вільних слухачів, до журналістів воно взагалі не розповсюджувалось, і не мало відношення”, – каже голова суду.

Важливо відзначити, що законодавство України не виділяє журналістів в окрему категорію відвідувачів суду. У судовому засіданні є лише учасники процесу, а всі, хто до них не відноситься, є вільними слухачами, в тому числі і журналісти. Тому заборона на відвідування судових засідань вільними слухачами є фактичною забороною і для журналістів. 

Юристка Єлизавета Караченцева у коментарі Watchers наголосила: до категорії вільних слухачів відносяться і представники ЗМІ. 

«Вільні слухачі – це всі [присутні, які не є учасниками процесу]. Просто журналісти додатково мають право висвітлювати, подавати клопотання про трансляцію», – додала вона. 

Котлярова наполягає: необхідно, аби журналіст надав інформацію про те, з якого він/вона видання. 

«Єдине що ми вимагаємо, щоб нам хоча б надавали інформацію, з якого видання прибула особа, яка бажає взяти участь як журналіст… Особа [журналіст] повідомляє і надає посвідчення, що вона є журналістом і буде присутня», – додала наша співрозмовниця. 

Проте законодавство не встановлює вимоги предʼявляти посвідчення журналіста для того, щоб потрапити до суду. Журналіст з точки зору закону є вільним слухачем у суді, тож згідно закону, може потрапити до судового засідання за звичайним посвідченням особи, якщо Служба судової охорони вважатиме за потрібне вимагати його предʼявлення.

Аргумент 5: “Клопотання про доступ до засідання – це для зручності суду”

З відповідей голови суду та прес-секретаря ми так і не змогли зрозуміти їх однозначну позицію щодо “чолобитних” – непередбачених законом клопотань про доступ до відкритого судового засідання.

Начебто “їх не треба”, але “треба повідомляти прес-секретаря”, але ж все-таки клопотання треба, бо “це організаційний момент”, проте з секретаркою, яка їх вимагала “проведуть розмову”. 

Ми не знаємо, як це розуміти, тож пропонуємо вам пряму мову. 

Watchers: тобто якесь клопотання для журналіста, як я, з онлайн-видання не потрібно?

Суддя: Не потрібно. Ви просто повідомляєте прес-секретаря, щоб він повідомив головуючого по справі, що прибули журналісти.

Речник суду Богдан Бурлаков: оце повідомлення чи клопотання, як його не назви, це організаційний момент особисто для мене. Щоб я розраховував на те, що на 14:30 наприклад там буде конкретна кількість людей. Я попереджаю суддю, про те, що можливо, якщо вони збиралися провести слухання, можливо доцільніше взяти зал, де більше місця. І я розраховую на себе, що я повинен вийти і зустріти людей, провести, надати інформацію з приводу того, який порядок у процесі. І після цього звести людей з секретарем і розʼяснити, в якому залі буде засідання. Це більш організаційний план. 

Водночас, коментуючи ситуацію, яка трапилась з Watchers в суді 11-го вересня, голова Вишгородського суду обіцяла провести бесіду з секретаркою, яка просила «клопотання про доступ до засідання». “Всі питання будуть зняті”, – переконує Котлярова. 

Юристка фундації DeJure Єлизавета Караченцева у коментарі Watchers наголосила: журналісти мають право відвідувати відкриті судові засідання без обмежень. 

«Це незаконна вимога (прохання писати заяву про «доступ до засідання»). Ви маєте право відвідувати відкриті судові засідання без обмежень. Тільки якщо засідання закрите, тоді звичайно вже інша процедура. Треба доводити до їх відома (на місці), що заяви не передбачені законом», – наголосила правниця. 

Керівниця юридичного відділу ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк у коментарі Watchers наголосила: дозвіл суду не може видаватись щодо відвідування відкритих засідань. 

«За загальним правилом, журналісти, як і будь-яка особа, мають право бути присутні в залі судового засідання без будь-яких клопотань та дозволів, якщо такі обмеження не встановлені законом чи ухвалою головуючого судді (у певній справі). Дозвіл суду може надаватися не на відвідування судових засідань, а на проведення фото та відеозйомки (наприклад стаціонарними камерами). В кримінальному процесі необхідно також отримувати дозвіл головуючого судді на проведення фото, відеозапис чи транслювання судового засідання та проводити звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури. Але наголошую таке клопотання має подаватися до головуючого судді і тільки для проведення зйомки (фото, відео чи трансляції) судового засідання», – розповіла експертка. 

Аргумент 6: “Якщо законодавець не вирішує питання – то це має зробити голова Суду”

“Що стосується воєнного стану, ви розумієте, що війна для всіх для нас стала несподіванкою. Наш законодавець зараз вирішує більш нагальні потреби, повʼязані з війною, аніж з тим, що повʼязано з внутрішніми питаннями. В даному випадку саме на голів судів, я так розумію, покладається той обовʼязок все ж таки десь якось вирішувати ті питання”, – каже Котлярова.

Юристка фундації DeJure Єлизавета Караченцева у коментарі Watchers зазначила: голова суду може видавати розпорядження, але обмежувати, наприклад, вхід на всі засідання загалом або гласність судового засідання – не має права. 

«У голови є певний перелік повноважень, і вона дійсно має право видавати накази і розпорядження. Але вони обмежуються законом. Обмежувати наприклад вхід або гласність судового засідання він [голова] не має права. Це розпорядження не є законне. Голова послалась на рекомендацію Ради суддів і на те, що голова суду може видавати розпорядження. Але правових підстав для такого розпорядження немає», – сказала експертка.                

Караченцева додала: указ президента про введення воєнного стану не передбачає обмежень щодо судових засідань. 

«У нас Указ «Про введення воєнного стану» не передбачає обмежень щодо судових засідань. У нас зберігається чинною стаття 11 закону «Про судоустрій і статус суддів», де передбачено, що засідання проходять гласно. І тільки кодекси, зокрема кримінальний, цивільний, та інші передбачають виключення, коли можуть бути закритими судові засідання», – зазначила експертка. 

Керівниця юридичного відділу ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк у коментарі Watchers наголосила: таке розпорядження голови суду є порушенням. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. Обмеження відкритості судового розгляду може бути встановлено виключно законом, а не розпорядженням голови суду.

«До прикладу таке обмеження може бути встановлено на підставі закону і стосуватиметься вона окремих випадків, а не розгляду всіх справ. Для цього суддя має постановити ухвалу про проведення [конкретного] судового засідання в режимі закритого судового засідання або повністю або частково. Це має бути ухвала головуючого суді з обґрунтуванням причин проведення судового засідання в закритому режимі. Наприклад, якщо особа є неповнолітньою, або може бути розголошено державну, банківську або інші види таємниці», – сказала вона. 

Натомість Котлярова вважає, що в чинному законодавстві немає вказівок щодо того, як їй діяти зараз.

«Для нас для всіх це виклик, який поки що ані на законодавчому рівні, у нас ще немає певного алгоритму дій. І нам ніхто не може повідомити, навіть міжнародні партнери. Вони говорять про те, що це ви проживаєте це, ви будете ділитись своїм досвідом. Сподіваюсь, що в подальшому і Рада суддів, і Вища рада правосуддя, і Вища кваліфікаційна комісія суддів будуть якісь алгоритмі дій прописані щодо тієї чи іншої обставини», – додала вона. 

Аргумент 7: “Вільний слухач може виявитись свідком у справі”

За словами Котлярової, вільні слухачі можуть виявитись свідками у справах щодо російської агресії. 

“Якщо ми слухаємо справи щодо державної зради або такі, що повʼязані з порушенням законів та звичаїв війни, то ми маємо розуміти, що у більшості – доказова база ґрунтується на свідченнях певних свідків. Ці свідки – місцеві жителі. Така особа може бути недопущена до засідань, якщо вона ще не допитана як свідок. Саме тому секретар зʼясовує, хто прибув, назвіть прізвище. Оскільки ми перевіряємо, чи є ця особа свідком. І тому, всі повинні розуміти: це не тому що ми закриті”, – каже голова суду.

Процедура зʼясування осіб присутніх на початку судового засідання передбачена законом саме для того, щоб свідки не знали перебіг справи, поки не дадуть свої свідчення – для збереження максимальної обʼєктивності таких свідчень. Це положення існувало завжди, війна не привнесла в цю ситуацію нічого нового. Для виконання цього положення достатньо існуючих на початку засідання законних процедур, для його виконання не потрібно забороняти присутність всіх вільних слухачів на всіх засіданнях суду.

Аргумент 8: “Приміщення суду – не вистава”

Голова суду також заявила, що в суді не так багато вільного місця, аби допускати усіх охочих одразу.  Також Котлярова сказала, що приміщення суду – не “вистава, де можна щось побачити”. 

«Люди повинні розуміти, що ну все ж таки приміщення суду – це не якась вистава, де можна присісти і побачити. Тут ще є працівники суду, особи, які прибувають як сторона, є особи, які прибувають ознайомитись з матеріалами і отримати рішення, кількість таких людей може перевищувати сотню. Так скажіть, хто у нас повинен прибути: той хто прибув на засідання, чи той, хто прийшов подивитись. Зрозуміло, що ми не обмежуємо в цьому питанні наприклад зараз, як буде далі – ми подивимося», – наголосила голова. 

Володимир Романчук нагадує: в правовій площині і Конституції існує принцип гласності. Цей принцип порушується, коли ЗМІ та вільних слухачів не допускають до відкритих засідань.

Дуже відкритий суд

Котлярова наполягає – Вишгородський суд є відкритим і дотримується гласності. Наприклад, співпрацює із програмою Pravo-Justice. 

Вона також зазначила: є членом колегії, яка слухає резонансну справу щодо вбивства колишнього військового Юрія Булата у Славутичі. За її ініціативи у справі проводиться онлайн-трансляція засідань. 

«Ми завжди відкриті. Ми один із шести перших судів, які є модельними в Україні. У нас на теперішній час відкрито ресепшин, один із перших запроваджений в Україні. Ми чекаємо безпекове обладнання, бо зараз у нас немає арки, яка виявляє наявність зброї або металевих предметів. Але у нас повинна бути і арка, і стрічка, як в аеропортах, щоб сканувати сумки. Немає де розмістити навіть камери схову для зброї», – сказала вона. 

«Будь-яких перешкод, які стосуються журналістів, у нас жодного разу не було. Ми слухали багато..Я сама була слідчою суддею, коли розглядали справу щодо загибелі пані [Ірини] Ноздровської. І у нас допускалися навіть міжнародні канали. Комунікація з цього приводу завжди була. Ми завжди у справах, які викликають великий попит (Так в цитаті – Ред.),  повідомляємо і про те, коли розглядається така справа. І наслідки – ми одразу повідомляємо у нас на сайті», – зазначила вона. 

Скаржилась на тиск через новину на сайті міської ради

У 2021-му році суддя Котлярова звернулась до Вищої ради правосуддя із заявою про «втручання у діяльність суддів Вишгородського суду щодо здійснення правосуддя». Вона скаржилась на новину, опубліковану на сайті Славутицької міської ради. 

Йшлося про резонансну справу щодо вбивства колишнього військового Юрія Булата у Славутичі. 

Саме цю справу, щодо умисного вбивства, слухає колегія Вишгородського суду, в якій головує Ірина Котлярова. Вочевидь, інформаційне повідомлення зʼявилось на сайті після того, як ця колегія помʼякшила запобіжний захід одному з підсудних. 

У повідомленні про втручання суддя вказала цитату з новини, яка їй не була до вподоби, а саме: «…прокуратурою вже подана апеляційна скарга щодо ухвали Вишгородського суду від 19 травня 2021 року, щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому по ч.2 ст. 115 КК України (умисне вбивство), з тримання під вартою, на домашній арешт за місцем проживання у Славутичі…». 

Суддя скаржилась також на такі тези з новини: 

•  «Депутати вирішили звернутися до Генерального прокурора України Ірини Венедіктової про забезпечення належного рівня представництва органів прокуратури у кримінальних провадженнях.»
• «..звернення до народного депутата України з проханням взяти під особистий контроль хід розгляду порушених кримінальних проваджень, в межах наявних повноважень, з метою їх законного, обʼєктивного та неупередженого розгляду та ініціювати обговорення прискорення проведення судової реформи у профільних комітетах Верховної Ради України.»

Крім того, до заяви суддя додала посилання на трансляцію засідання Славутицької міської ради VIII скликання». 

Суддя скаржилась на такі слова міського голови: 

• «..маємо, таке не зрозуміле для всіх людей рішення суду…»
• « ..вважаємо таке рішення суду упередженим і таким, що паплюжить норму і мораль права…». 

У рішенні ВРП зазначили: негативна оцінка рішень суддів порушує конституційний принцип незалежності судової влади. Тому сам факт надання публічних коментарів щодо конкретної справи, розгляд якої ще не завершено, завдає шкоди авторитету представників правосуддя. Крім того, сказали у ВРП, до повноважень нардепа не віднесено контроль за розглядом кримінальних проваджень.

У Раді суддів ситуацію не прокоментували  

Watchers звернулися до прес-служби Ради суддів України за коментарем щодо ситуації із розпорядженням, але відповіді станом на 5-те жовтня так і не отримали. 

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.