У Запоріжжі понад 9 років судили колишнього керівника управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області Володимира Сербу щодо розгону місцевого Майдану. У січні 2014-го за наказом Серби тітушки з міліцією спершу жорстоко били активістів, а потім – затримували їх.  

Після перемоги Майдану Серба виїхав з України. Його оголосили у розшук. Втім, влітку 2021-го, коли Серба особисто зʼявився до суду, переконував, мовляв не знав ані про розшук, ані про кримінальну справу. А місцева поліція відмовилася його затримувати, хоча на той час він ще був у розшуку. 

Восени 2024-го року Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив Сербу від кримінальної відповідальності через сплив строків давності. Суддя вирішила, що Серба не переховувався і повірила, що про провадження він нібито довгий час не знав. 

Важливо, що звільнення особи від покарання через строки давності не мало би застосовуватись до особи, яка перебувала у розшуку і відтак  – уникала розслідування та розгляду суду. Проте віра судді в незнання Сербою про свій розшук і кримінальну справу призвела до того, що він лишився непокараним.

Зібранню активістів намагались завадити, а потім – розігнали

26-го січня 2014-го року у Запоріжжі громадськість запланувала проведення мирного віче. На той час у Києві вже тривала активна фаза протистоянь майданівців з тодішніми правоохоронцями. 22-го січня загинуло троє протестувальників: Юрій Вербицький, Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

У Запоріжжі, за свідченнями очевидців, вночі, перед призначеною датою мітингу, сходи та площу перед облдержадміністрацією облили водою, щоб утворився лід, а люди – не могли нормально пересуватися. 

Проте активістам це не завадило. 26-го січня на площі перед адміністративною будівлею все ж відбувся мітинг за участі понад трьох тисяч людей, які вимагали люстрації центральної та місцевої влади. 

Люди приносили із собою сіль, посипали територію, інші – намагались очистити площу від криги власноруч. 

Для «захисту» ОДА тоді залучили міліцію та тітушок, їх вишикували так, щоб утворився кордон біля входу у будівлю. 

Учасники акції здійснили невдалу спробу увійти до адмінбудівлі. Ввечері того ж дня тітушки та правоохоронці, застосовуючи силу, жорстоко розігнали місцевий Майдан. 

Під час розгону силовики затримали близько 50 учасників мирного мітингу, більш ніж сотня людей зазнали травм. Про це писало «Радіо Свобода». 

Слідство: Серба запросив тітушок

Слідство вважає, що у переддень мирної акції Володимир Серба, змовившись з колишнім главою Запорізької облради Віктором Межейком та ексглавою Запорізької облдержадміністрації, “регіоналом” Олександром Пеклушенком, організували масові заворушення у центрі Запоріжжя. 

«Серба залучив невстановлених осіб і давав наказ бити руками та ногами протестувальників, залякувати їх», – заявляв прокурор, оголошуючи текст обвинувачення у 2021-му році в суді. 

26-го січня на площу прибуло приблизно 300 молодиків спортивної статури. Їх впустили всередину будівлі, видали палки та балаклави (для приховування обличчя). Їм організували безкоштовне харчування. Як потім згадували очевидці, тітушки виглядали із вікон самої ОДА.

Ввечері того дня з вікон другого поверху Запорізької обласної ради та Запорізької обласної адміністрації агресивні особи [тітушки] жбурляли у мітингувальників різні предмети, провокуючи учасників мітингу на конфлікт із міліцією. При цьому співробітники міліції за вказівкою Серби застосували спецзасіб – світлошумові гранати проти учасників мітингу. 

Невдовзі тітушки та міліція розбіглися по дворам будинків по проспекту Леніна, в напрямку до готелю «Інтурист» та зупинки громадського транспорту, продовжуючи бити громадян: як тих, які брали участь у мітингу, так і тих, які просто проходили повз площу Жовтневу.

Розгляд справи затягнувся

Після перемоги Майдану правоохоронці почали розслідування дій Серби. Згодом – обвинувачення передали на розгляд до суду. 

Спершу обвинувачення скерували до Орджонікідзевського районного суду – ще у 2015-му. 15-го січня 2016-го року захисниця Серби – Ірина Бєлік – просила повернути документ на доопрацювання прокуратурі. І суд відмовив. 

Вже після початку судового розгляду, у 2018-му, адвокатка заявила відвід судді Наталі Рибалко. Все через те, що в 2014-му суддя розглядала клопотання по запобіжних заходах майданівцям. Суд задовольнив відвід. 

В подальшому ще двоє суддів брали самовідводи. Провадження надійшло на розгляд судді Вадиму Ходько. Втім, у липні 2019-го, через завершення терміну відрядження, його замінила суддя Вікторія Калюжна. 

Але і вона взяла самовідвід, адже ухвалювала рішення у даній справі під час досудового слідства. 

Відтак глава Орджонікідзевського районного суду скерував до апеляції подання, щоб там обрали інший суд, оскільки в установі не залишилось суддів, які б могли розглядати справу Серби.

І лише у січні 2020-го апеляція вирішила, що справу слухатиме Жовтневий райсуд Запоріжжя. 

Свідки: людей жорстоко били

Свідки у 2022-му підтвердили в суді: міліція застосовувала грубу силу щодо активістів. 

Журналістка Тетяна Деєва засвідчила: правоохоронці побили її колегу та чоловіка. Вони прийшли на місцевий Майдан не по роботі, а із бажанням підтримати протест, проте потрапили саме на розпал розгону. В якийсь момент міліція із щитами підбігла до них. Жінка показувала своє посвідчення журналістки, але це не допомогло. 

«Мого чоловіка повалили на землю та били кийками. Ми все це не могли зупинити. Чоловік згодом все ж зафіксував побої в лікарні», – зазначала вона. 

Журналіст Євгеній Вдовиченко, який у 2014-му працював на телеканалі «Запоріжжя», також розповів про жорстоке побиття. Він поїхав на місцевий майдан один, оскільки хотів зробити матеріал про протест.  

«Коли я знімав міліціонера, він дістав дубинку і вдарив мене по стегну. Я відійшов. Під вечір, поки я складав своє обладнання, один з чоловіків із білою пов’язкою на руці підійшов до мене зі словами: «що ти, бандерівець, приїхав нас захоплювати?», – засвідчив медійник. 

Коли він сказав, що працює журналістом, на нього накинулись п’ятеро невідомих і вдарили по голові.

Євгеній додав: після побиттів його затримали. Невдовзі суд відправив його під домашній арешт. Після двох місяців під дією цього запобіжного заходу його викликали до міліції для отримання довідки, що справу проти нього закрито.

Серба казав, що не переховувався

Володимир Серба був у розшуку з липня 2014-го року по серпень 2021-го. 

Адвокатка підсудного Ірина Бєлік стверджувала, що Серба до 28-го лютого 2014-го був на робочому місці, але нібито не отримував повідомлень про відкриття справи щодо нього. 

За словами самого Серби, 19-го березня 2014-го він виїхав з України [літаком Донецьк-Стамбул], і за кілька місяців,  2-го липня повернувся. А 9-го липня того ж року – знову виїхав з країни. Проте на кордоні його не зупиняли. 

Він додав: поїхав, аби відволіктися та відпочити, але не прагнув переховуватись. А про розшук йому нібито ніхто не повідомляв. 

Адвокатка: повістки надсилали на іншу адресу

Адвокатка Серби скаржилась, що її клієнта нібито жодного разу не викликали до слідчого. Повістки надсилали, за її словами, на адресу, за якою Серба вже давно не проживав. За тією адресу мешкала матір Серби, яка давно померла, а сам будинок – продали. 

Серба ж зауважував, що слідчі не допитували його родичів, знайомих та сусідів, не направляли запити в паспортні служби, не арештовували його кореспонденцію. А це, за його словами, могло би свідчити про роботу слідства для контакту із ним. 

Безперешкодно повернувся

Спершу, у 2020-му, Серба повідомив суд через адвокатку, що нібито лише у березні 2020-го дізнався про кримінальну справу проти нього.

Вже 1-го липня 2021-го він особисто з’явився на слухання у власній справі до Жовтневого райсуду Запоріжжя. Того дня суд відмовився взяти Сербу під варту, його відпустили під особисте зобовʼязання. 

Адвокатка потерпілих Олена Яркіна тоді писала: місцева поліція відмовилася затримувати Сербу, оскільки той нібито не перебував в жодній базі розшуку. Хоча на той момент діяла ухвала про затримання й привід Серби. І у базах розшуку, як ми писали, він станом на 1-ше липня  2021-го року таки  був.

Захист просив закрити справу, бо строки спливли

Восени 2024-го адвокатка Серби просила суд закрити справу, а її підзахисного – звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки строки давності, на її думку, спливли. Вона зазначила, що з січня 2014-го минуло вже понад 10 років. 

Прокурор був категорично проти закриття, оскільки Серба довго переховувався від слідства та суду, а отже строки давності до його випадку не застосовні.

Серба своєю чергою заявляв, що не було ознак його ухилення від слідства, а тому строки давності нібито не могли зупинятись на час його розшуку. 

Одна з потерпілих, виступаючи в суді, зауважила: Серба має відповісти за вчинене та відшкодувати потерпілим. Інші постраждалі до суду не прийшли, аби висловити свою позицію.

Рішення на користь Серби

Суддя Юлія Пивоварова у жовтні 2024-го пішла назустріч Сербі і закрила справу, звільнивши його від кримінальної відповідальності. У рішенні суддя написала: факт ухилення Серби від слідства та суду не підтверджено. Вона відмовила у компенсаціях потерпілим. 

Сербі інкримінували вчинення групою осіб за попередньою змовою організації масових заворушень та перевищення влади і службових повноважень працівником правоохоронного органу. 

Суд також вирішив, що до 7-го липня 2014-го року (ухвалення постанови про оголошення у розшук) Серба не знав про існування справи щодо нього. 

«При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим ухиленням від слідства або суду, треба враховувати кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності», – йдеться у рішенні суду. 

Юлія Пивоварова у рішенні вказала: Сербі лише раз направили виклик до слідчого, який він не отримав. Також Серба не отримав і письмове повідомлення про підозру. 

Головуюча позитивно оцінила те, що Серба, дізнавшись про існування кримінальної справи, виявив бажання брати участь у засіданнях. А потім – сам зʼявився до судової зали. 

Адвокатка потерпілих та прокуратура подали скаргу до апеляції на рішення про закриття справи. Слухання призначено на кінець січня 2025-го.