Шевченківський райсуд Києва у середу, 29-го листопада, оголосив обвинувальний вирок беркутівцю Сергію Лободі, якого звинувачують у розгоні “студентського Майдану” 30 листопада 2013 року.
Проте він не отримав реального строку позбавлення волі, інформує Watchers із зали суду.
Сергій Лобода – колишній міліціонер першої оперативної роти Київського полку «Беркуту» . Його звинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, у перешкоджанні журналістській діяльності, а також у перешкоджанні проведенню мирних мітингів – так кваліфіковані його дії під час розгону мітингу 30-го листопада 2013-го року.
За даними слідства, він, як представник правоохоронного органу, жорстоко розганяв активістів на Майдані у ніч проти 30-го листопада 2013-го року.
Потерпілими у справі визнано Дмитра Фортунатова, Тетяну Куємжи, Сергія Мельниченка та Єлизавету Жарікову.
У справі завершили слідство та передали її до до Шевченківського райсуду Києва ще у 2018 році.
Вирок у справі оголосили за 1 день до спливання строку давності за єдиним пунктом обвинувачення, який ще “не згорів” через давність.
Вирок
Прокурор Олег Багнюк у дебатах просив увʼязнити Лободу на 5 років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки. Тоді як представниця потерпілих Оксана Михалевич наполягала на увʼязненні строком на 7 років. Вона також наголошувала на необхідності заборонити йому працювати у правоохоронних органах.
Однак захисник Сергія Лободи просив виправдати його, цього прагнув і сам обвинувачений.
Врешті-решт суд ухвалив: визнати Лободу винуватим. І призначити йому покарання за:
- Перевищення влади та службових повноважень (ч.1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України) – 4 роки тюрми з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки. Суддя водночас звільнила Лободу від покарання за цією статтею з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 2 роки;
- Перешкоджання мирним мітингам (ч.1 ст. 28 ст. 340 КК України) – 2 роки тюрми;
- Перешкоджання діяльності журналіста (ч. 1 ст. 171 КК України) – 2 роки за ґратами.
При цьому суд звільнив Лободу від відбування покарання за двома останніми статтями у звʼязку зі спливом строків давності.
Відтак на Лободу буде покладено обовʼязки:
- періодично зʼявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суддя Мєлєшак мала оголосити вирок 29-го листопада о 15:30. Проте проголошення відбулось раніше. Коли журналістка Watchers запитала секретаря судді (о 15:29), в якій залі буде засідання, та натомість повідомила, що його вже завершено. Секретарка відмовилась повідомити короткий текст вироку, оголошений суддею Мєлєшак, заявивши, що цей текст нібито є закритою інформацією.
Один потерпілий помер, ще одна – боронить країну. Що вони розповіли про ту ніч
Поетка та музикантка Єлизавета Жарікова – нещодавно отримала поранення, потрапивши під обстріл під час виходу з позицій під Бахмутом. З початком великої війни Єлизавета Жарікова приєдналася до територіальної оборони як парамедикиня.
Під час Революції Гідності вона, ще студенткою, вийшла на мирний протест разом з друзями.
У 2021-му суд допитав потерпілу Жарікову. На момент мирних протестів вона була студенткою університету Шевченка. Єлизавета прийшла зі своїми друзями, аби виступити проти політики президента-втікача Януковича. Вона розповіла в суді, що брала участь у акціях протесту на Майдані, зокрема й 30-го листопада 2013-го року.
За її словами, опівночі з 29 на 30 листопада 2013-го сталася бійка біля автівки, яка везла звукопідсилювальну апаратуру. Міліція намагалася заблокувати проїзд автомобіля, штовхаючи активістів. «Потім вони вже витягли кийки і почали лупцювати активістів», – пригадала потерпіла.
Єлизавета розповіла суду, що бачила побитих міліцією активістів.
«О 4:10 ранку почався розгін. Біля стели почалися крики. У мене там знаходилися друзі, а мене трохи раніше виштовхали за периметр. Я бачила тоді як представники силових стуктур у шоломах несли затриманого. Далі я бачила як беркути б’ють активістів. Потім я почала тікати. Водночас мене вдарили по нозі кийком. Коли я знайшла свого однокурсника у вирі подій, у нього була розбита голова», – розповіла вона.
За словами потерпілої, шеренга із 20 беркутівців агресивно витісняла активістів, які станом на ранок 30 листопада ще залишились у центрі міста.
Єлизавета Жарикова також повідомила в суді, що бачила побитого беркутом журналіста Дмитра Фортунатова. Потерпіла зауважила, що зазнала сильного стресу під час розгону тодішніми правоохоронцями акції протесту. Додала, що було порушено її право на мирні зібрання.
Дмитро Фортунатов був одним з ключових свідків побиття та розгону активістів у листопаді. Журналіст помер у грудні 2018-го.
Про нього відомо, що в ніч розгону студентів у 2013-му році він одним з перших фотографів приїхав на Майдан Незалежності. В подальшому він зазнав нападу «Беркуту», отримав травми від побиття.
Суд досліджував відео слідчого експерименту за участі Фортунатова. Потерпілий повідомив, що перед виходом на акцію, він від імені своєї громадської організації повідомив КМДА про проведення мирної акції протесту.
«Тоді біля кафе «Кофе Тайм» стояли працівники благоустрою столиці, ну, принаймні вони були у відповідних жилетах. Близько четвертої ранку я бачив, як прибували трактори “Благоустрою”. Я почав сваритися з працівниками “Благоустрою”, щоб не зачіпали сцену, тоді ж до мене підійшов працівник міліції. Згодом я отримав удар по руці арматурою ззаду», – розповів потерпілий.
За його словами, незадовго після того – він чув вибухи гранат. На Майдані на той час заглушили зв’язок.
«Я швиденько написав у фейсбуці пост, потім кинув цей текст на розсилку засобів масової інформації. Беркутівці були в камуфляжі, з ними був замкомандира [ Київського полку] “Беркуту” Сергій Кусюк. На сходинках бачив беркутівця Карандюка. На сходинках я бачив, як беркути били, кидали людей. Бойко явно керував цим всім на сходинках», – зауважував він.
Потерпілий розповідав під час слідчих дій, що беркутівці били майже усіх, хто стояв на Майдані 30 листопада.
Пробував втікати
Нагадаємо, правоохоронці затримали ексберкутівця 20 липня 2017 року на виїзді з Києва в сторону Борисполя. Їхав чоловік у власному авто з дружиною та дитиною
В подальшому, як повідомляв «5 канал», в ході слухання з обрання Лободі запобіжного заходу, його захисник розповідав: Лободу начебто тяжко травмували під час Майдану у 2014 році.
Сторона захисту також казала, що через цю травму «екс-беркутівець» часто втрачає свідомість і має прогалини у пам’яті. Зокрема, чоловік не може пригадати деталі подій на Майдані 2014 року. Натомість прокурори заперечували: травму обвинувачений отримав вже після подій Революції Гідності – у 2015 році.
Суддя у справі Лободи брала участь у судових процесах щодо протестувальників під час Майдану
Суддя Олена Мєлєшак, яка розглядає цю справу, як випливає з рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, позбавила особу водійського посвідчення на 4 місяці через те, що вона нібито не зупинились на вимогу інспектора ДАІ 29 грудня 2013 року (день проведення акції протесту – поїздки «Автомайдану» до резиденції на той момент президента Януковича в Межигір’ї).
Як відомо, учасників-автомобілістів протесту під резиденцією Януковича масово позбавляли водійських прав через так званий “алгоритм” (незаконну операцію з переслідування протестувальників): складали на них рапорти про вигадану незупинку на вимогу працівника ДАІ. За цими рапортами складали протокол, який передавали до суду, а судді, відповідно, масово виносили рішення про позбавлення прав таких водіїв.
Як повідомляло видання «Ліга.нет», в листопаді 2015-го року колега Мєлєшак – суддя Макаренко – дала прес-конференцію, де заявила про те, що під час розгляду однієї зі справ проти активістів «Автомайдану», на початку 2014 року, вона піддавалася тиску з боку керівництва суду, а саме голови суду – судді Мєлєшак.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.