Київський апеляційний суд у понеділок, 1 квітня, почав розгляд по суті справи Владислава Мангера та Олексія Левіна, які обвинувачуються у організації смертельного нападу на Катю Гандзюк.

Під час засідання у справі Мангер встиг заявити про те, що його чекають на службу в одній з бригад Тероборони – про що Watchers отримав офіційне заперечення від Міноборони. 

Крім того, обвинувачені наскаржились в суді на “погрози” від Масі Найема, вимагали викликати ще 20 свідків захисту, які так і не з’явились до суду на попередньому етапі попри зусилля, які доклав до цього суд та поліція, а також намагались переконати суд у проросійській позиції Каті Гандзюк, аби таким чином виправдати напад на неї. 

Вихід із СІЗО через тероборону

У понеділок, 1 квітня, Апеляційний суд Києва на засіданні у справі смертельного нападу на Катю Гандзюк оголосив, що надійшло клопотання від сторони обвинуваченого Владислава Мангера про те, аби припинити тримати його під вартою, а натомість відпустити служити у ТРО. 

На підтвердження цих намірів захист Мангера додав до клопотання документ, який, як стверджувалось, є листом із військової частини з підтвердженням того, що Мангера там чекають на службу. Суд оголосив зміст цього документу.

Однак тут же Мангер попросив відкласти розгляд цього питання. 

«Зараз готуються військовою частиною мої документи, направлені в штаб. Зараз Міністерство оборони… там… отримується погодження. Прийде офіційний лист на суд від цієї частини і тоді вже його розглянемо», – заявив він. 

Представниця потерпілих Анна Калинчук у коментарі Watchers зазначила, що суд надасть їй цей документ на ознайомлення тільки через окреме клопотання. Тобто на слуханні, 1 квітня, вона не змогла з ним ознайомитись. 

Ввечері 1 квітня, активісти групи «Хто замовив Катю Гандзюк» написали на своїй сторінці у Facebook, що не знають, навіщо у теробороні потрібен Мангер. Вони обурились ймовірністю існування такого листа, нібито  підписаного командиром. 

Невдовзі Одеська 126 окрема бригада Сил територіальної оборони відреагувала. Там заявили: Владислава Мангера не було, не буде і в жодному разі не могло бути в бригаді. 

«Інформація, що розповсюджена 01.04.2024 року, на низці інформаційних ресурсів, щодо причетності командира військової частини А7382 до надання обвинуваченому у замовленні нападу на Катерину Гандзюк ексголові Херсонської Обласної Ради Владиславу Мангеру листа для проходження служби у військовій частині А7382 – не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні. 

Watchers також надіслав запит до  Міністерства оборони України щодо можливого питання служби Мангера у теробороні.  У відповіді на запит Watchers Міноборони офіційно повідомило: не готують клопотань для зарахування Мангера до ЗСУ. Там також пообіцяли службове розслідування у разі якщо виявиться, що це локальна ініціатива якогось з підрозділів. 

Левін поскаржився суду на Масі Найема

Захисник Олексія Левіна – Сергій Севастьянов – на слуханні просив долучити до справи матеріали, які назвав «характеризуючими». Він надав скріншот допису Масі Найєма з його сторінки у Facebook. 

Левін же заявив, мовляв, Найєм в такій спосіб начебто погрожує. А захисник Мангера – Олександр Шадрін – навіть просив притягнути Найєма, як адвоката, до дисциплінарної відповідальності через такий допис. 

«В суді першої інстанції Масі Найєм був присутній. Те, що відбувалось там, судом було тяжко назвати. Він під час засідання заходить, сідає поперед залу, ногу на ногу, суддя ледь не встає перед ним. Це був психологічний вплив на суддю. Сторона захисту потерпілої… вони фінансуються реальними замовником, який замовив цей злочин», – заявив Мангер. 

Доказів про фінансування сторони потерпілої “реальним замовником” смертельного нападу Мангер втім не навів, як і не назвав імені особи, яку він вважає реальним замовником. 

Представниця потерпілих Анна Калинчук наголосила в суді: Масі Найєм нині служить в ЗСУ, відтак адвокатською діяльністю не займається. Вона звернула увагу, що всі громадяни України мають право вільного вираження думок та свободи слова, саме тому кожна особа може робити дописи у соціальних мережах. 

Намагались переконати суд у проросійскій позиції загиблої

Крім того, на засіданні апеляції 1 квітня адвокати Мангера надали та просили долучити до матеріалів справи фотографії Катерини Гандзюк з особами, які, за їх словами, були друзями потерпілої. 

Адвокати в один голос стверджували, що деякі особи на знімках були пов’язані з людьми, які після початку великої війни підтримали рф. Це, на думку захисників, є нібито доказом проросійської позиції Катерини. 

Аналіз публічних висловлювань та дій Катерини свідчить втім протилежне. Вона ніколи не мала проросійської позиції, а навпаки боролась проти прихильників «руского міра» у Херсоні. Це можна зрозуміти як з її офіційних заяв, так і з дописів у соціальних мережах.  

Нотатка редакторки: Ранішше виконавці смертельного нападу свідчили, що організатори переконували їх у тому, що ціль нападу є проросійською діячкою, аби спонукати їх до злочину. Не зовсім зрозуміло, навіщо підсудні та їх захист продовжують намагатись переконати в цьому і суд,  – ніби це може може виправдати смертельний напад з використанням концентрованої сірчаної кислоти.

Прокурор заперечував щодо долучення всіх цих матеріалів. І суд зрештою відмовив: в долученні і скріншота з дописом Масі Найєма, і фотознімків.

Захист хоче допиту поліцейського, який мав конфлікт з Катериною

Захист також просив про допит 20 своїх свідків. Вони хотіли викликати як свідка зокрема Артема Антощука, поліцейського, який став антигероєм поста Катерини про вимагання грошей. Захист наполягав на його допиті, оскільки суд першої інстанції цього не зробив.

Антощук – колишній начальник управління захисту економіки департаменту Нацполіції в Херсонській області. Раніше він позивався до Каті Гандзюк. Це сталося після того, як вона звинуватила його у вимаганні хабарів від чиновників міськради.

“Для управління захисту економіки аксіоматично, що міська влада краде бюджетні гроші у кількості 30% від усього. За версією Артема [Антощука], вони розподіляються між нами пропорційно. Але не думайте, що Артема хвилює неподобство у вигляді передбачуваного розкрадання коштів. Артем наполегливо просить своїх 3%. Артем дістав їх уже просити. Поки ці 3% йому не віддадуть, він погрожує затягати по допитах у лівих справах усіх, хто не платить данину», – писала свого часу Гандзюк про Антощука.

Адвокати заявили, що суд першої інстанції нібито не дав їм можливості допитати усіх бажаних свідків. Тоді як під час розгляду справи у першій інстанції суд погоджувався на виклик майже всіх заявлених свідків захисту, направляв їм повістки, навіть застосовував примусовий привід.  

«Більше півроку ми чекали свідків захисту у суді першої інстанції. І за півроку ми допитали шістьох, це те, що змогла забезпечити сторона захисту зі 102 свідків, яких вони просили. Зривалися численні засідання [через неявку свідків захисту]. Суд вживав усіх заходів, щоб свідки прибули», – сказав прокурор Олександр Сафарян.

Апеляційний суд втім висловив думку, що на даному етапі розгляду це клопотання передчасне, але може бути висловлене пізніше.

Чого хочуть добитись в апеляції обвинувачені та їх захист

У понеділок, 1 квітня, в Київському апеляційному суді розпочався апеляційний розгляд по суті. Тобто суд оголосив короткий зміст апеляційних скарг сторони захисту. 

Олександр Шадрін просить скасувати вирок, а провадження щодо Мангера закрити у зв’язку з «невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості». 

З короткого змісту скарги Шадріна, озвученої судом, випливає: адвокат також вважає, що справа мала б розглядатися у Херсоні – за місцем вчинення злочину. 

У апеляції Шадріна також зазначено, що Дніпровський суд Києва нібито не вірно взяв до уваги покази свідків Павловського, Пилипенка та Браги. Він стверджує, що свідчення були «наклепницькими» відносно Мангера. 

Як йдеться в апеляційній скарзі, Шадрін також вважає суддю Юлію Іваніну, яка ухвалювала вирок, упередженою, адже вона залишала Мангера під вартою щодвамісяці. 

Захисник Дмитро Ільченко у своїй скарзі також просить вирок скасувати, а провадження щодо Мангера закрити.

Цього вимагає і Мангер у своїй скарзі. 

Тоді як Левін наполягає: вирок скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. У тексті його скарги вказано, що він не знав особисто Катю Гандзюк. Він також вважає, що його стан здоровʼя міг бути помʼякшувальною обставиною. 

А його адвокат – Сергій Севастьянов – просить скасувати вирок та закрити провадження щодо Левіна у звʼязку з «невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості».

У тексті його скарги йдеться про те, що висновки судді Іваніної нібито є суперечливими. Суд, вважає адвокат, не взяв до уваги показання Левіна. А також не розглянув інші версії, озвучені свідками захисту під час допиту. 

Вочевидь йдеться про версії щодо ймовірної зацікавленості у нанесенні шкоди Катерині інших осіб. А доказів у зацікавленості Левіна в таких діях, переконаний Севастьянов, нібито немає.

Передісторія

Вранці 31-го липня 2018-го на керуючу справами міської ради Херсона, активістку Катерину Гандзюк, вилили близько літра кислоти. Вже 4-го листопада жінка померла в реанімації лікарні.

Раніше суд визнав винуватими за виконання нападу групу осіб та пособника — Ігоря Павловського.

Так, суд призначив Сергію Торбіну 6,5 років тюрми, Микиті Грабчуку, який облив жінку кислотою, — 6 років, Володимиру Васяновичу та В’ячеславу Вишневському — по 4 роки позбавлення волі. А Віктор Горбунов отримав 3 роки за ґратами.

А 26-го червня 2023 Дніпровськи суд Києва  засудив до 10 років увʼязнення двох обвинувачених у справі смертельного нападу на Катерину Гандзюк –  колишного голову Херсонської облради Владислава Мангера та його помічника Олексія Левіна.

Вирок, який оголосила суддя Юлія Іваніна, викликав схвальну реакцію активістів, які 5 років ведуть боротьбу за покарання винних у смертельному нападі на молоду громадську діячку, та очікувано обурив обвинувачених, які отримали максимально можливі за цим звинуваченням строки.